Про вродливу та привітну дівчину Марусю,яка закохалася у Василя з першого погляду. Вони зустрічалися,цілувалися та говорили про своє кохання.Батько Марусі відмовляв Василеві в одруження,та згодом прийняв його пропозицію.Вони одружились.Василь поїхав служити,після чого Маруся захворіла та померла не дочекавшись коханого.Василь повернувшись пішов у монастир,де й зморив себе.
Назва твору: «Дівчинка»
Автор: І. Павлюк.
Рік створення: 2006.
Жанр лірики: філософська.
Тема: розповідь про дівчинку, у якої на серці сум.
Ідея: світ породжує недитяче сприйняття проблем.
Художні засоби:
Уособлення: розчарована осінь.
Епітети: дівчинка боса, розчарована осінь.
Цей художній твір - невелика розповідь про дівчинку, душу якої сколихнув сум. Про те, чого стосується її тривога, читач може лише здогадуватись. Вона сумує та плаче за «всіх». Дівчинка постає співчутливою, відповідальною.
Його улюблена тема для розмов - гроші.
Він скупий і ,понад усе, намагається збагатитись ще більше. Гроші стали центром його життя.
Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. Письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. Але невідомо за якою. У переказі, записаному в Закарпатті, розповідається про похід 1241 року. Там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. Поширений у Польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. Коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. Монголів, таким чином, зовсім було винищено». Багато спільного мають закарпатська і польська легенди. Особливий наголос у них зроблений на допомозі народові самих природних умов життя. Якщо І. Франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.
Справді існує село Тухля, про яке розповідається в повісті. Збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. Тож події, описані в творі І. Франка, справді мали місце в реальному житті.
Дорогесенька зимонько! Запрошуємо тебе до нас в гості. Ми так сумуємо за тобою. Діткам так хочеться пограти з твоїм сніжечком, покататися на саночках. А нам, підліткам та дорослим, так хочеться помилуватися твоєю неймовірною красою. Адже ти така гарна, така блискуча. Будь ласочка, прийди.
