В своєму творі «Гамлет» Вільям Шекспір підіймає трагедію гуманізму в суспільстві. Буйство почуттів головного героя та душевні коливання штовхають його на сумніви в правильності свого вибору.
Життя Гамлета досконало змінюється коли він повертається додому після навчання. Спочатку до нього приходить привид батька та розповідає про своє вбивство. Ця новина змінила відношення датського принца до людей в цілому, а особливо до близьких родичів.
Виявляється, що батька вбив його рідний брат, а потім одружився з його жінкою. Матір Гамлета була в зговорі та зрадила свого чоловіка. Принц розчаровується і в матері, і в її новому чоловікові. Більше не може довіряти близьким та відчуває стеження за собою.
Палке кохання Гамлета здавалося, на перший погляд, взаємним та чистим. Він з’єднався з коханою Офелією і здавалося, що це справжнє щастя. Та кохана теж стежила за ним. Принц почав підозрювати в зговорі всіх. Його близькі друзі шукали вигоду для себе. Ці події не тільки підірвали віру принца в людські цінності, дружбу та кохання та розчарували в людях. Він більше не міг спокійно жити та спілкуватися вільно.
Гамлет не наважується помститися дядькові і матері. Та зовсім діло не в його боягузтво і невпевненість в собі. Його хвилює нікчемність оточуючого світу та грізність датського двору. Він розуміє, що помста не змінить світ на краще. Відсутність душевної рівноваги мучать принца. Він задається питанням «бути чи не бути».
Жити в такому оточенні принц більше не може, а змінити все буле не по його силам. Гибель Гамлета і стала його перемогою. Смерть знайшла і його дядька та матір. Перед гибеллю, принц попросив свого друга розповісти всім про ганебність датського двору. З цією думкою він покидає грішний світ.
Трагедія Гамлета не втратила сьогодні своєї актуальності. Жити в душевній рівновазі для сучасної людини велика розкіш. Несправедливість, жорстокість та бездушність оточуючого світу хвилюють людей.
Змінити світ кардинально неможливо одній людині. Та думати, що від тебе нічого не залежить теж велика помилка. Жорстокий вчинок не може залишитися без покарання, за кожне своє дійство треба відповідати. Рано чи пізно доля сама поверне рівновагу життя.
