это повесть. Петра Гринева отец отправляет служить не в Птб, а в глухую Белогорскую крепость под Оренбургом, понюхать пороху. Там он познакомился со Швабриным и полюбил дочь коменданта крепости Машу Миронову. Пугачевское восстание, мятежники захватили крепость, родители Маши убиты. Швабрин - предатель, переметнулся на сторону восставших. Пугачев, помня оказанную когда-то Гриневым ему услугу, дарит ему жизнь, помогает во всем, отпускает вместе с Машей. Уважает его как порядочного человека и достойного противника. Но по ложному доносу и подозрению в измене Гринева арестовывают правительственные войска. Маша добивается встречи с Екатериной 2-й. По высочайшему повелению с Петра снимают все обвинения.
В основі нашої драми проблема становища жінки у тогочасному суспільстві, те сімейне, що не виставляється на показ. Як пише Вікіпедія «сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму». Дружина у нерівноправному становищі у сім’ї. Повністю у всьому залежить від чоловіка. За певні упущення в поведінці її можуть/мають право позбавити можливості виховувати дітей (не зовсім зрозумів, що саме тут автор мав на увазі – взагалі позбавити батьківських прав?).
Дружина банківського керівника колись позичила гроші для його ж лікування і йому пояснила, що вони походять від спадку її батька. Не пояснила, бо типу треба марку чоловікові допомогти підтримувати, в жодному випадку не поставити під сумнів його впевненість у собі, у своєму становищі, у тому що він найбільш впливова особа в сім’ї та оточенні. Ось таке. А тато насправді нічого не залишив. Так склалося, що ці гроші взято у тепер уже звільненого підлеглого чоловіка. В розпачі цей кар’єрист і не зовсім чиста людина «здає» екс-босу його дружину, оскільки в документі про позику та підробила підпис батька, який за правилами мав підтвердити факт позики (тобто навіть позику жінка не могла тоді самостійно взяти). Це дуже вже стисло про сюжет.
Коли ж ознайомимося із критикою чи описом твору, то зустрінемо переважно співчутливі тези щодо важкої долі головної героїні. Як на мене, то чогось такого рабовласницького я там не вздрів. Лише деяке зневажливо-поблажливе ставлення чоловіка до дружини та матері своїх дітей. Він і гроші виділяє їй на її дещо сумнівні прохання, і вислухає, коли та попросить, і навіть спонтанно ввечері потанцює вдома на її ж прохання. Остання сцена – з’ясування стосунків, чи не перша відверта розмова між ними і розірвання стосунків в односторонньому порядку (з ініціативи дружини) взагалі на користь чоловіка, який чогось до цього не зрозумів, не приділяв уваги, а тут уже й готовий на компроміси. Але з’ясовується, що пізно, незважаючи на трьох спільних дітей. Можливо у тодішній Норвегії це здавалося страшенною проблемою. Щойно на www.ukrlib.com.ua прочитав н
Уснула вьюга и метель,
Хрустальный белый снег кружится.
Зима всё злится, холодает,
И быстро вечер наступает.
Но забывается она,
И первый луч зари прекрасной
Осветит улицу неясно,
Да разгорится зимний день!
Он так прекрасен!
В рассказе есть момент находка собаки и эпизод, как Герасим несёт её топить и как она тонет. Рассказ и получил название по имени собаки. "МУМУ"Все события развиваются в связи с появлением и присутствием собачки.
4 розділ)
1.Лист.
2.Обов’язок.
3.Приїзд Поліанни.
4.Режим дня.
5.Гра в радість.
6.Школярка.
7.Нещастя.
8.Знову радість.