«Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народна мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші і влада — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання.
Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
Головний герой п’єси, Калитка, так визначає місце грошей у своєму житті: «Гроші — всьому голова». І дійсно, вони заполонили не лише розум Герасима, а й душу. Все у своєму житті і житті рідних йому людей він вимірює грошима. Протягом п’єси ми бачимо, як у Калитці гине людина, бо стяжательство і скнарість беруть у ньому гору. Ми здогадуємося, що колись Калитка, можливо, був доброю людиною. Він працьовитий, любить землю. До неї він із ніжністю промовляє: «Ох земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! І все то гроші, гроші, гроші». Герасим уже давно втратив ніжні почуття до своєї дружини. Він розуміє, що вона працьовита, «з діжі рук не виймає з ранку до вечора», але при цьому він не здатен навіть на елементарну вдячність. Коли Параска попросила запрягти воза, щоб з’їздити з Мотрею до церкви, Герасим відповів, що «коні за гроші куплені». Більше того, він міг і побити дружину. Не раз, за її словами, вона із синцями ходила.
Не краще Калитка ставився і до свого сина Романа. Хлопець виріс працьовитим та слухняним, але для свого рідного батька він також був товаром. Спочатку Герасим пообіцяв дати згоду на одруження Романа та Мотрі, які кохали одне одного. Та зробив він це лише з однією метою, «щоб вона старалася в роботі». А насправді Калитка мріяв про одруження свого сина з донькою Пузиря, і найбільше його турбувало питання, скільки за нею дасть батько посагу. Але найгірше те, що в душі і свідомості самого Романа вже проростало зерня прагнення до наживи, посіяне батьком. Він не противиться волі родителя, з легкістю зраджує своє кохання до Мотрі, бо і для нього сенс життя вимірюється грошима, а не сімейним благополуччям та людськими стосунками. Роман не засуджує батька і за те, що видаючи заміж дочку, він не додав п’яти тисяч посагу. Те весілля перетворилося па загальну бійку, та ніхто не переживав з цього приводу. Роман ще і скористався з нагоди — зібрав волосся, «яке літало по хаті, як павутина восени, щоб дурно не пропало», і зробив два квачі підмазувати колеса дьогтем. Обидва герої вражають нас своїм цинізмом. Роман сумнівається, чи одержать вони посаг від Пузиря, але Герасим впевнений: «Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто».
Та не так сталося, як гадалося. Бажання отримати гроші за будь-яку ціну, навіть злочинним шляхом, затуманило розум Калитки, приспало його обережність, заполонило свідомість і підсвідомість (йому навіть уві сні снилися гроші). Таким станом Герасима і скористався єврей, який запропонував купити у нього фальшиві гроші. І… жадібність, як жива істота, перемогла Герасима Никодимовича зсередини. Вона зруйнувала мури людської совісті, які тримаються на честі й моралі. Вона знищила у людині людину. Вона хотіла позбавити Калитку найціннішого — життя. А він і не противився, бо для нього «краще смерть, ніж така потеря». Отож, жадібність до грошей і людські цінності — явища несумісні.
Люди здавна помітили що птахам нелегко живеться в суворих умовах зими. люди знали що птахи дуже корисні адже вони вбивають багато паразитів та інших комах. тому люди вирішили підгодовувати птахів щоб вони не помирали і саме для цього вони придумали годівничку для птахів. Без сумніву, турботою про птахів варто перейматися не лише у період гніздування. Зима - найважчий час у житті пернатих. З кожних десяти дрібних птахів весну після суворої зими вдається зустріти тільки одному. Найсприятливіші умови для перезимівлі птахів створюються саме в населених пунктах завдяки м'якішому мікроклімату і можливості скористатися часткою продуктів, якими запаслася людина. Такі обставини намагаються використати Не лише завсідники міст - горобці, голуби, воронові. До міських парків, осель людини взимку горнеться багато інших птахів: дятли, дрозди, жайворонки, підкоришники, омелюхи, вівсянки та інші. Вони шукають тут порятунку від голоду. Цієї пори вдається краще роздивитися тих птахів, які не використовують штучні гніздівлі, гніздяться відкрито і тримаються потайки у сезон розмноження. Задовольнити пташині потреби зовсім неважко. Найвигідніше, з погляду людини, використати для підгодівлі великорозмірне насіння - соняшника, кавунів, гарбузів, кабачків, динь, огірків. Пам'ятайте, що соняшникове і гарбузове насіння, як і усе інше, птахам дають несмаженим. Щоб полегшити здобування зернятка з-під міцної оболонки, насіння згаданих городніх культур треба перед викладанням подавити чимось твердим, наприклад покачати по ньому скляною пляшкою. Насіння кавунів краще побити невеликим молоточком, бо його оболонка дуже міцна. Птахи менше витрачатимуть енергії на порання з давленим насінням. У намаганні розклювати нерозколоту оболонку вони іноді дуже травмують собі дзьоба. Найкалорійніше з сухих рослинних кормів - насіння соняшника і коноплі, а найзбалансованіше за поживністю - зерно вівса, проса, суміші насіння різних трав. Для підгодівлі багатьох птахів, які у нас зимують, треба обладнувати годівниці. Не варто забувати, що усі деталі годівниць слід робити з матеріалів, які не розмокають. Вигляд годівниць цілком залежить від вашої фантазії. Мало не класичною рухливою конструкцією до останнього часу були паперові пакети з-під молочних продуктів, які підвішують на мотузці до тонких гілок. Тепер подібні годівниці можна робити з поширенішого матеріалу - пластикових пляшок. Найчастіше такі кормові пристрої відвідують синиці, бо легко тримаються на речах, що розгойдуються. Вони ж залюбки поласують і салом, підвішеним на дротині або мотузці. Птахам слід викладати тільки несолоне сало. Скуштують сала і дятли. Для них та інших птахів треба, щоб годівниця була у вигляді невеликого майданчика, на який можна на якийсь час впевнено присісти. По краю тонкої дошки або фанери доцільно набити невисокий бортик, щоб корм менше розсипався. Зверху на стійках влаштовують накриття від опадів. Окрім сухих кормів, у годівницю можна класти і м'які корми - різні прісні каші, свіжі яблука, розмочені сухофрукти, до яких дуже ласі дрозди. Якщо ви заздалегідь заготовили ягоди калини, то їх можна розвісити навколо годівниці, вони обов'язково привернуть увагу омелюхів і снігурів. Годівниці треба оглядати регулярно: змітати сніг і лушпиння, пташиний послід, а потім викладати нові порції корму. Рідше потрійно поновлювати запаси корму в годівницях-автоматах. Зверху де-рев'яний контейнер такої годівниці, зробленої з дощок, надійно закриває кришка на петлях. Скошений назовні верхній край контейнера гарантує, що кришка не відкриється навіть при сильному вітрі. Внизу між передньою стінкою і горизонтальним майданчиком залишають щілину завширшки 1 см, через яку суха насіннєсуміш поступово висипатиметься в міру того, як птахи її споживатимуть. Простішою у виготовленні, але трохи трудомісткою для обслуговування є годівниця-автомат, зроблена з пластикової пляшки. Принцип її роботи такий самий, як і в дерев'яної. Пляшка кріпиться до вертикальної планки за допомогою клейкої стрічки. Щоб заново наповнити годівницю насінням, стрічку обрізають. Заповнену пляшку примотують знову. На майданчик такої годівниці можна періодично викладати і м'який корм, щоб розширити коло птахів, які можуть скористатися вашою турботою. Перші птахи біля годівниць з'являються ще до настання холодів. Великі синиці починають цікавитись місцями, де можна знайти поживу, вже з середини жовтня, коли ще триває осіння міграція багатьох птахів. З цього часу і до настання морозної пори, до промерзання землі й виникнення снігового покриву підгодовування має бути помірним. Корм можна викладати не щодня і в кількості, яку птахи швидко з'їдають. Вони добре запам'ятовують місця розташування годівниць, час від часу до них повертаються і можуть біля них затримуватися довше, ніж звичайно.
<span>Источник: </span><span>http://5fan.ru/wievjob.php?id=35673</span>
