Тема стихотворения Сергея Есенина - восхищение березой зимой. Автор показывает читателю красоту любимого дерева, создавая настроение радости, которое испытывает сам, когда видит березу в необычном, зимнем наряде.
В 1-й строфе Есенин пишет о березе «принакрылась снегом» (а не «покрылась»). Мы чувствуем здесь ласку, трепет, нежность. А дальше! Сравнение «точно серебром» помогает увидеть блеск снега.
Во 2-й строфе перед нами – «пушистые ветки», укрытые снегом. Поэт использует красивую метафору «распустились кисти белой бахромой». Снег как бы появляется постепенно, будто распускается цветок. Есенин олицетворяет березу: «И стоит береза», придавая дереву живой облик: перед нами словно живая русская девушка. Замечателен эпитет «в сонной тишине». Мы представляем эту тишину: будто выходишь во двор, а вокруг ни души, все еще спят. Третья строфа очень насыщена поэтическими образами. Метафора «и горят снежинки» заставляет увидеть блеск и сверкание снега. А эпитет «в золотом огне» помогает представить золотое ожерелье снежинок, которые переливаются на заре.
4-я строфа дает уже не описания, а показывает действия. Здесь главный образ – заря:
А заря, лениво
Обходя кругом,
Обсыпает ветки
Новым серебром.
Под словом «серебро» Есенин подразумевает снег (мы уже встречались с подобными случаями).
Стихотворение «Белая береза» создает радостное, лирическое настроение.
Пунктуація - це система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мово навчальної науки про використання розділових знаків.
Своей сказкой Пушкин хотел сказать читателям, что добро всегда побеждает зло, даже самое коварное, надеяться надо на себя, быть стойким, как королевич Елисей, быть добрым, как прекрасная царевна — тогда справедливость восторжествует.
Коли я розпочала своє ознайомлення з оповіданням про двох друзів, то спершу подумала, що головному героєві не вдасться дістатись до рідних земель, а ось його напарник Біл має всі шанси знову побувати вдома. Я ще ніколи так не помилялась! Мені прикро це визнавати, але я, на жаль, спочатку звернула увагу лише на зовнішність героїв та їхню фізичну форму, тобто, замість того, щоб придивитись до рис характеру чи моральних якостей, зробила хибний висновок, що сильнішим є той, хто міцніший фізично.
Зрештою, на перший погляд так все і виглядало. Але приблизно хвилин за п’ять, коли я прочитала, що головний герой отримав травму та потребує допомоги, а його «друг» Біл покинув хворого напризволяще, я змінила свою точку.
Я вважаю, що людина не зможе чогось досягти чи здобути щось шляхом зрад, вбивств, злочинів… Мені навіть здається, що коли Біл покинув свого товариша, то підписав собі смертний вирок. Адже «гуртом і батька легше бити», пам’ятаєте?
Хоч би яким слабким та виснаженим не виглядав головний герой, у нього було дещо важливіше за фізичну силу: він мав любов до життя. Він не мав честолюбних намірів чи злостивих думок. Не хотів перемогти та полишити слабшого. Він просто хотів ЖИТИ.!!!
Мы полтаву прошли
<span>МЕТАФОРА -переносное значение слова, основанное на употреблении одного слова или явления другому по сходству или по контрасту.ЦАРСКИЕ ДРУЖИНЫСТЕНОЙ ЖИВОЮ ОТРАЖЕННОЙКОННИЦЫ ЛИТЕЧЕЙБРОСАЯ ГРУДЫ ТЕЛПРАХ РОЮТ И В КРОВИ ШИПЯТвродебы все чем смогла тем помогла</span>
