Моя любимая игрушка- это плюшевый медведь. Он очень красивый! Игрушка белого цвета. Очень очень мягкий и пушистый. Сам мишка маленький . У него глаза как чёрные блестящие бусинки. В руках у него находится сердце, на катором по английски написано " я люблю тебя". Увидев этого прекрасного медведя хочется взять и обнять его.
Ещё раз кидаю ..............
<span> мого батька був невеликий маєток у Ноттінгемширі. З п'ятьох його синів я народився третім. На чотирнадцятому році мене віддали до коледжу в Кембріджі<span>[1]</span>. Там я пробув три роки і вчився дуже старанно. Та в батька, чоловіка небагатого, не стало коштів тримати мене там довше. Тому через три роки мені довелося піти в науку до видатного лондонського хірурга містера Бетса<span>[2]</span>, у якого я вчився чотири роки. Вряди-годи батько присилав мені трохи грошей, і я витрачав їх на книжки з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо весь час мріяв стати моряком і вірив, що рано чи пізно, а мені пощастить здійснити цю мрію. Скінчивши навчання в містера Бетса, я приїхав до батька і дістав од нього, дядька Джона й декого з родичів сорок фунтів стерлінгів готівкою та ще й обіцянку давати тридцять фунтів щороку на моє утримання в Лейдені<span>[3]</span>. Там я протягом двох років і семи місяців вивчав природознавство, бо знав, що воно стане мені в пригоді під час майбутніх подорожей.</span><span>Повернувшися з Лейдена додому, я за рекомендацією мого доброго патрона, містера Бетса, найнявся на корабель «Ластівка», що ним командував капітан Абрагам Пеннел. Я проплавав на цьому судні три з половиною роки і побував за той час у Леванті<span>[4]</span> та в інших краях. Повернувшись до Англії, я вирішив улаштуватися в Лондоні. До цього заохочував мене мін патрон, містер Бетс, що порекомендував мене багатьом своїм пацієнтам. Я найняв частину невеликого будинку на вулиці Олд-Джюрі, за порадою друзів одружився з міс Мері Бертон — другою дочкою містера Едмунда Бертона, власника панчішної крамниці на Ньюгетській вулиці. Бертон дав за дочкою чотириста фунтів посагу.</span>
Что ж тут сказать, раскололся Раскольников. Фамилии связанные с характером героя - не ново. Это помогает читателю не так сильно заморачиваться над внутреннем миром героя (ведь из фамилии всё ясно), можно назвать это средством выразительности. Из его фамилии ясно только одно, выдержки у человека никакой. Не партизан наш Родя.
В "Сказке о мёртвой царевне и о семи богатырях" А.С. Пушкина, как и во всякой сказке, добро борется со злом. Зло в сказке олицетворяет Царица. Она прекрасна лицом, но "горда, ломлива, своенравна и ревнива". Из-за злобы и зависти к красоте падчерицы царица решает погубить ни в чем не повинную девушку. Падчерица же, напротив - олицетворение добра. Она не только красива, но и добра, заботлива, у нее любящее сердце, она верна своему жениху. Королевич Елисей, ее жених, а также семеро богатырей тоже положительные персонажи сказки. Богатыри по-братски любят девушку и заботятся о ней, а королевич Елисей силой своей любви оживляет царевну.