Шостого січня у нас в родині відзначають Святвечір.Це передріздвяний вечір,коли готують пісні страви.Вечеряти сідають тоді,коли на небі сходить перша зірка-символ народження Сина Божого.На столі ставлять дванадцять різних пісніх став.Найголовніша з них вважаеться кутя.Моя бабуся готує дуже смачні стави,і вся родина збирається у цей вечір за столом.
У мене були сумніви, але подруга розвіяла їх, бо знала, що їм можна довіряти і що нас не зрадять.
1. Під-префікс, їхат- корінь,и- закінчення.
2. Без-префікс, вод-корінь, н-суффікс, ий-закінчення.
3. Пере-префікс, казал-корінь, а- закінчення.
4. Сільсь- корінь, к-суффікс, ий-закінчення.
5. При-префікс, озер-корінь, н-суффікс, ий-закінчення.
У кожної людини на землі тільки одна Батьківщина. Це те місце, де вона народилася, де пройшли її дитячі роки, де вона виросла, місце, яке вона не раз проміряла своїми ногами. Моя Батьківщина — чудова Україна. Я щасливий з того, що народився і живу саме тут. Я дуже люблю свою Батьківщину за її неосяжні, красиві, безмежні простори. Вийди в поле — і ти одразу закохаєшся в золоті поля пшениці, яка наприкінці літа схожа на справжнє море. Увійди в пшеницю — і тебе майже сховають колоски, наче морські хвилі. І тільки небо буде синіти над дороговказом. Така краса милує мою душу. Здається, йшов би цілу вічність стежкою серед поля, тільки б вона не кінчалася.
А які в Україні красиві міста! Яка в них незвичайна стародавня і сучасна архітектура! Київ, Львів, Харків, багато інших міст, — усі вони свідчать при високий культурний рівень наших пращурів.
Хто не милувався сивочолим Борисфеном-Дніпром і Успенським собором, Києво-Печерською лаврою і Видубицьким монастирем, Золотими воротами княжого міста і Софією Київською? Все це неповторні духовні символи культури та історії нашого народу, одвічні цінності, без яких немислима наша Україна.
Золотоверхий Київ височіє на дніпровських схилах більше п’ятнадцяти століть. Київ, якому випала доля стати «матір’ю міст руських», якому довелося виконувати важливу історичну місію у формуванні найбільшої у стародавні часи європейської держави — Київської Русі.
З високості київських пагорбів оглядаючи далекі простори, що розкинулися поза Дніпром, мимоволі замислюєшся над питанням: чиї ми діти і звідки ми пішли, сучасні українці? І дуже хочеться знати, для кого наша земля була Батьківщиною тисячі років тому, якою мовою спілкувалися наші пращури, яке походження має слово «Україна»?
Оглядаючи рідну землю, захоплюєшся її величчю і красою. Який простір! Яка широчінь! На півночі країни багряніють червоною калиною нескінчені ліси, на сході встають терикони донецьких шахт, димлять трубами заводи і фабрики Слобожанщини, на півдні колоситься золоте море пшениці, на заході постають дивовижні Карпатські гори. І все це багатство — то моя Батьківщина, моя Україна!
У мого друга є хвилястий папужка на ім'я Лимончик. Він, як легко здогадатися, яскраво-жовтого кольору. Пташка ще дуже молода, йому ще не виповнилося і року. Лимончик невеличкий, як і усі хвилясті папужки, і дуже жвавий. У нього у клітці багато різних іграшок, гойдалка та дзеркальце.
Іноді його випускають з клітки політати по кімнаті, і тоді Лимончик дуже радіє. Він літає під стелею, перепорхує зі шкафа на карниз або на книжкові полиці. А ще він любить сідати на плече або навіть на голову комусь з хазяїв і щось шепотіти прямо у вухо. Лимончик вміє вимовляти кілька слів та словосполучень; найкраще у нього виходить "привіт" та "чудо у пір'ях". Коли Лимончик налітається досхочу та зголодніє, він сам повертається до своєї клітки, щоб попоїсти та відпочити. Ось такий у моєго друга є веселий папужка.