1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію — став уславленим письменником).
Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; звірячі закони цивілізованого, суспільства: ненаситна пристрасть до золота, індивідуалізм, прагнення будь-що розбагатіти).
3. Взаємини та поведінка двох друзів в оповіданні (Вілл кинув товариша, коли той вивихнув ногу: товариш заблукав, знемагав від голоду, відчував жахливий біль у животі від голоду, намагався спіймати куріпок, але даремно, дійшов висновку, що вмерти не так боляче, як жити. Дорогою йому трапилися останки Білла, бридливість до нього не дозволила взяти його золото. Зустріч з вовком. "Людина не могла вже оборонятися, проте жага до життя надала йому останніх сил...").
4. Поведінка героя після рятування ("Людина ходила по палубі й жебракувала, а випросивши шматочок хліба або сухар, ховала собі під подушку").
5. Головний сенс оповідання (Примушує задуматися над сенсом людського життя, про важливі поняття: "дружба", "товариськість", "зрада", щоб кожен озирнувшись на свої прожиті роки, міг би спокійно дивитися усім в очі, бо завжди все робив по совісті).
Ответ:
Тому що там поєднанні казкові відображення і історичні події.
Объяснение:
Я не писатель, но вот:
В одном восточном городе жил бедный маленький мальчик-сирота. У него не было ни друзей, ни знакомых. Горожане жестоко относились к сиротке. постоянно пинали и били его, а некоторые спускали собак. Но мальчик не обижался на них, наоборот, каждый день молился Аллаху о здравии всех горожан. таких называют блаженными (примечание автора: таких называют "дети солнца". Синдром дауна, вот что это.). Однажды, по городу шли купцы. Они заметили мальчика и забрали с собой.
Нет, не заботиться. Они хотели продать его в рабство в чужеземные края - всё равно мальчик ничей. Во время плавания купца всячески обижали мальчика и плохо кормили, но он не обижался. Каждый день блаженный молился Аллаху за купцов, а по прибытии - за новых хозяев.
Те постоянно избивали его и загружали самой тяжёлой работой. Однажды на улице мальчик увидел девочку. Он поспешно отвёл взгляд - не заметила она, или прохожие? По одежде было видно, что девочка дочь богатых родителей, а значит свободная. За взгляд на неё можно было лишиться головы. Но заметила сама девочка. И мальчик ей очень понравился. Она схватила его за руку и потащила к себе домой. родители сначала разгневались, думая что дерзкий мальчишка осмелился поднять руку на их дочь, но та их успокоила и начала слёзно молить выкупить этого мальчика. Слёзы произвели должный эффект и после долгих переговоров с владельцами, мальчик стал собственностью юной госпожи.
- Как тебя зовут?
- Как будет угодно госпоже.
- Не смей так говорить! Будь со мной на равных. Назови своё имя.
- Ибрагим.
- Чудесное имя! Я Аннабель.
Девочка и мальчик стали лучшими друзьями. Аннабель упросила родителей отпустить Ибрагима на волю. Когда девочка выросла, они поженились и жили долго и счастливо.
прилежный-так говорится про старательного и про трудолюбивого человека
