Королева злая и богатая а падчерица добрая, но бедная
у обоих нет родителей, в конце королева тоже становится доброй
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку «Пурпурові вітрила», сповнену любов'ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям». Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: «Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне». Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, «нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості», — пише про Ассоль Грін.
Така відданість надії знайшла, нарешті, розуміння, і, хоча ніби нічого казкового не було в тому, що закоханий романтик Грей, дізнавшись про мрії дівчини, що справила на нього сильне враження своєю чистотою, гармонійністю та схожістю на «чарівне художнє полотно», купив пурпурову тканину для вітрил. Сама ситуація здіснення мрії є незвичайною та чарівною, але не нереальною: якщо одна людина кохає іншу, то в її змозі перетворити життя на казку, а таке бажання виникає лише тоді, коли кохання є справжнім, тим, що дарує, а не забирає усе собі. Та й Ассоль своєю відданістю, вірним чеканням, заслуговувала на кохання.
- Якщо не втрачати надії, будь-яка мрія може з часом здійснитися — стверджує нам своєю поетичною казкою письменник. Але для цього почуття мають бути глибокими, чистими і справжніми.
Усе можливе в цьому світі! Головне — вірити...
Время говорит-пора,может это значит что пора чему-то свершится. или это может означать ,,Твой час настал''
Удачи
Тургенев всей душой ненавидел крепостное право и боролся с ним, как мог. Рассказ «Муму» посвящен именно этому. В нем описана тяжелая подневольная судьба крепостных. Ни один из этих людей не мог распоряжаться своей жизнью, а вынужден был исполнять все приказы и прихоти помещика.
Главным героем произведения стал дворник Герасим. От природы он был глухонемым. В своей деревне, откуда барыня забрала его в Москву, мужик жил одиноко и считался одним из лучших работников. Новое житье в столице не понравилось Герасиму. Ведь эта работа показалась ему шуткой по сравнению с тяжелым крестьянским трудом. Его одолевала тоска по родной деревне.
Но со временем Герасим начал привыкать к новым условиям. Ему полюбилась молчаливая и кроткая прачка по имени Татьяна. Однако барыня распорядилась выдать женщину замуж за Капитона Климова и отправила их в деревню. Это нанесло Герасиму серьезный удар. Он решил проводить Татьяну до заставы, а потом долго ходил вдоль реки.
Вдруг дворник заметил, что в воде возле берега что-то плещется. Это тонула маленькая собачонка. Герасим приютил собачку и очень нежно о ней заботился. Имя своей питомице он дал Муму. Собака привязалась к дворнику, и остальные слуги в доме тоже ее полюбили. Так они прожили год.
Герасим даже стал понемногу радоваться своей судьбе. Но однажды Муму попалась на глаза барыне. Поначалу собака ей понравилась, но после того, как та облаяла барыню, отношение к ней изменилось. Хозяйка потребовала избавиться от животного.
Как ни старался дворник прятать свою любимицу от людей, ему, к сожалению, это не удалось, и с собакой пришлось расстаться. Поняв, что Муму так или иначе уничтожат, он решил сделать это сам. Потеря всего, что он любил, толкает Герасима на отчаянный шаг: он покидает дом в Москве самовольно и уходит к себе домой, в деревню.
Кого можно назвать патриотом?
На сегодняшний день многие люди говорят, что они патриоты и любят свою страну, но хватает ли этого, чтоб объяснить значение слова патриот?
На самом же деле патриот <span>тот, кто любит своё Отечество, предан своему народу, готов на жертвы и подвиги во имя интересов своей Родины. Например если вдруг начнется война, то человек без лишних раздумываний пойдёт служить и защищать свою страну. Человек обязан гордиться мужеством, силой и красотой своей Родины, не обращая внимания на недостатки. Таких людей существует не очень много, но они есть и они очень необходимы каждому государству.
Мне очень хотелось бы, чтоб в моей стране было больше таких людей - истинный и настоящих патриотов.
(Как-то так, прости, что маленькое)
</span>