Обычно, так и случается.. Только тот, кто сам когда-то чувствовал боль, нуждался в поддержке, сумеет понять и не оставит несчастного наедине с его бедой.
Сказка призывает:
- К СОСТРАДАНИЮ, К ПОМОЩИ НУЖДАЮЩЕМУСЯ, в независимости от того, сколько бед у тебя самого;
- К ЗАБЫВАНИЮ ОБИД (котята, не знающие что такое месть, приютив свою горе-тётушку, обрели семью, заботливую мамочку Кошку, трудолюбивого работника-хозяина в лице кота Василия.. И даже начали строить новый Кошкин Дом..)
А еще (это, действительно так) Маршак верно отметил: иногда нужно что-то ценное потерять для того, чтобы в твоей жизни появилось большее..
Вечер був тихим і теплим. Зорі були яскраві, а місяця зовсім не було видно. У такі ось миті зовсім не разраховуєшь на якісь несподіванки. Тим паче на неприємні. Думаєш про все одразу і в одночас ні прощо. Зовсім не хотілось навіть подумки повертатись до цих шкільних неприємностей. У школі цього останнього перед канікулами морок тиждня оголосил ярморок. Нічого кращого от детективного розслідування вони придумати не змогли. А, власне, ідея-то гарна. Відчути себе слідчим, позмагатися з реальними людьми. Можливо, вдасться зарекомендувати себе в новому колективі. Не те щоб дуже хотілося, але... Непогано було б розставити крапки над і на прикінці навчального року. Якраз чудова нагода поміркувати.
Вбито трьох, директор щник, десятикласники щось задумали. До речі загиблі моглиб поводитись якось тихіше, а не влаштовувати цирк у Їдальни. Так, не відволікаємось. Навіщо вбивати пана N. Більшість делетантів підозрюють А. Я теж на ньго думав спочатку. Наіграна сцена сварки на мойданчику, його зникнення... Але не збігається щось. Що? За сценарною характеристикою він не палка людина, до того ж розумна та раціональна. Що ще? Не надто ємоційна. Так. У спланованому вбистві сенсу немає. Мативу теж. Отже за цими та іншими показниками А скоїв ненавмисне вбивство у стані афетку. Щось не так. Все ж таки не так. Хіба, враховуючи його сценарну характеристику він би втік. Не схоже. Мислемо від зворотнього. А - не вбивця. Що ж сталось тоді. Пригадуємо всі обставини. Сварка була -це факт. І зустріч один на один у кабінеті теж. А останній бачив пана N живим. Можливо він дійсно поранив йонго. Алеж удар повинен був пом"якшити замисник, у який було воткнуто ножа. Якщо той удар і був причиною смерті N, то А обладає не аби якою фізичною силою. Це не так. Висновок: А дійсно поранив N у груди і зник (як і чому - покищо не важливо), але Т все ще був живим. То чому ж він не відгукнувся, коли ми стукали в двер? Чи він відгукнувся? Двері було замкнено з середени. Він хотів відчинити нам.... але ми вибили двері, натиснувши таким чином на рукять ножа. Ні. я кілька разів оглядав кабінет - на дверях жодних слідов. Мала б зостатися вм"ятина. Може це недочот постанови? Декарації підвли. Все ж шкільні масштаби... Хоча. Вбитий пан N вже вийшовши із образу пообідав в їдальні у всі на увазі, але, коли я з Сашою був на кухні, куди, до речи тим чи іньшим чином, відправляли усіх детективів, то бачив неприбрану тарілку з обідом, де була нетронута морква, яку пан N не їсть. На цей факт нашу увагу навмисно акцентуваоли і не раз. Тобдо пан N жив! Але як же усе іньше. Забагато думок на согодні. Завтра буде новий день. Я доведу цю справу до кінця. А зараз... зараз треба побути наодинці з зорями. Ох уж мені ці зорі...
N- ім'я вигадати)
Мне кажется вы не в ту сферу подались ( в истории надо)
Но я думаю ответить можно так :
1)Конечно, крепостное право тормозит экономику, ведь преобладает сельское хозяйство,а не рыночная экономика, что вследсвие тормозит все развитие государства ..вроде так
2) Большую часть населения не образовано , так как большая часть населения это - крестьяне.А вдруг , в какой -нибудь семье родился гений, который бы раскрыл тайны вселенной? (утрировано )
3)Крестьяне , не могут, уехать из своей деревни,( по разным причинам)
Простакова предстает перед читателями с одной стороны как необразованная, хитрая и жестокая женщина, которая ради наживы готова практически на все. Которая обижает и бьет своих крестьян, также обзывает и бьет своего мужа. А с другой – как практичная хозяйка и любящая мать, для которой счастье и беззаботное будущее ее сына стоит превыше всего. Простакова воспитывала Митрофана так, как воспитывали ее, поэтому и могла передать и показать собственным примером устаревшие, давно исчерпавшие себя идеи и ценности.
В проищведении дары волхвов автор относится к своим героям положительно и хоть в новогодние празники дарили безделушки но главные герои отдали самое дорогое чтобы подорить друг другу лучшые подарки.