Dfghjkl;.,mnbvrtyuiolhbmncgfdnh/iogthndfiuynm
Всі ми протягом власного життя даємо оцінку іншим людям. Життя сповнене новими знайомствами, постійними новими людьми навколо. Ми починаємо знайомитися вже з дитячого саду, це продовжується і в школі. У якийсь момент знайомств нагромаджується так багато, що запам’ятати і простежити їх всі стає практично неможливо. Але які спогади та сприйняття людини ми зберігаємо в пам’яті? Далеко не з усіма вдається близько поспілкуватися, щоб зробити реальні висновки про людину. Дуже часто висновки робляться просто на підставі зовнішнього вигляду людини. Але чи правильно це? Різні особистості висловлювали різні думки щодо даного питання.Зокрема, Григорій Сковорода, який вважається просто найкращим українським філософом за всю історію нашої держави, висловив думку про те, що людину потрібно судити не по її обличчю, а по її серцю. Звичайно, цей вислів є переносним, тобто, під серцем мається на увазі не фізичний орган людського тіла, а скоріше добрий характер або вчинки людини. Під обличчям ж мається на увазі не зовнішність сама по собі, хоч вона і не маловажна, а скоріше, перше враження про людину. Дійсно, кожен з нас, напевно, стикався в житті з такою ситуацією: ми знайомимося з дуже ввічливою і приємною людиною, яке веде себе, здавалося б, правильно і гідно поваги. До неї якось автоматично проймаєшся повагою і цікавістю. Але з часом стає зрозуміло, що людина, незважаючи на свою загальну хорошу репутацію, іноді робить зовсім неналежні вчинки, виявляється, що вона ніяк не добра, а, швидше, орієнтована на отримання особистої вигоди, дивиться на людей лише з цієї точки зору. У цієї людини добра репутація, тобто особа, але серце у неї явно не добре. А тому не варто ставитися до такої людини з великою симпатією.Зворотні ситуації теж трапляються. Іноді хтось не подобається нам на перший погляд, враження про цю особу не найкраще. Але не варто поспішати з висновками і впевнюватися у власній правоті, варто почекати якихось вчинків цієї людини. І якщо у неї погана репутація, але вона, навпаки, здійснює дійсно добрі і правильні вчинки, то до неї варто ставитися по-доброму, позитивно і з великою повагою, тому що в цієї людини справді добре серце.<span>Я думаю, що суть афоризму Григорія Сковороди криється, насамперед, у тому, що не варто довіряти власному першому враженню. Потрібно дочекатися, поки людина покаже, яке в неї серце, вчинить певні дії і тим самим дасть зрозуміти все необхідне про її сутність.</span>
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
- заперечення раціоналізму доби Просвітництва;
- філософський ідеалізм;
- своєрідний "культ" почуттів;
- неприйняття буденності та рутини, акцент та піднесення «життя духу»
- ліричні та ліро-епічні форми творів, звернення до фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;
- інтерес до фантастики, екзотичних картин природи;
<span>- використання смішного, гумористичного, чудернацького.</span>
Папуга в золотій клітці
Одного разу піймали папугу люди
Привезли у якесь місто
Посадили папужку у клітку до інших папуг
Папуга сумував за тропіками за рідною домівкою
Нічого не розумів і все чекав що його відпустять
Вранці якась багата сім`я купила папугу
Він думав що поверниться додому
Але не сталося як гадалося
Знову посадили папугу у тісну навіть золоту клітку
Сидить зажурений папуга, а у віконечко заглядає соловейко
Насміхається він з папужки вихваляється своєю волею
А папуга йому й відповіда:
- Я вірю я повернуся!
А соловей зухвало каже
- А давай так якщо ти не повернешся у тропіки за тиждень то ти дістанеш мені їжу як хочеш навіть якщо це не можливо!
- Я згоден. відповів папуга
Соловей кожного дня прилітав до вікна та спостерігав за папугою чекав перемоги й мало їв ждав коли папужка знайде йому їжу
Але на наступний день багата сім`я збиралася іхати відпочивати у тропіки тай взяли папугу з собою.
Вони зрозуміли що воля для маленького життя дуже важлива й відпустили папугу.
А соловей прилетів до вікна глянув а клітка відкрита і там нікого нема.
Не повірив своїм очам тай пішов шукати їжу.
Ось так він думав що перехитрив папугу. (сама складала)