Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди.
Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. Як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів?
Безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. У наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми.
Про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова.
Усе життя ми прищеплюємо собі одні властивості й намагаємося придушити інші, усе життя свідомо чи несвідомо наслідуємо, усе життя граємо своїх батьків, друзів, знайомих, героїв кіно, акторів, телеведучих... Навіть якщо ми із себе нікого "не корчимо", вони "творять" нас. "Крізь нашу тілесну оболонку, як постояльці готелю, проходять багато різних "Я", — відзначає В. Леві.
У спілкуванні людина дізнається, хто є та особа, з якою вона спілкується, встановлює стосунки, визначає погляди, почуття, цінності як свої, так і тієї людини, з якою вона веде розмову. Практичне оволодіння культурою спілкування передбачає формування певних якостей особистості, зокрема комунікативних здібностей.
Метою спілкування є планування спільної діяльності людини й того суспільства, в якому вона живе. Можливі цілі спілкування досить широкі: отримати щось, надати матеріальні блага, забезпечити взаємодію, дістати чи передати якісь дані, допомогти комусь у скрутні хвилини, виробити власне ставлення до чогось, звернення до власної душі, спогадів, совісті, мрій. Усе це складає зміст спілкування.
<span>Для культурного розвитку людини спілкування стає потребою. Його відсутність сприймається як тяжка, непоправна втрата.
Осінь.Це пора,яка зачаровує всіх без вийнятку.З приходом осені,все навкруги стає неописуємо красивим.Яскраві кольори лісу,не дозволяють відвести від себе погляд. Паралельно з тим що осінь заворожує нас своєю красою,вона заставляє нас сумувати.Чомусь саме,коли наступає осінь,невільно приходить сум,сум за літом,за птахами,які вже відлітаютьсь,осінь заставляє нас задумуватись над життям,над майбутнім. Не можна не згадати про останні пісні птахів,які от от відлетять.Їх пісні врізаються в саме серце. Чомусь літом люди не замічають тепла сонця,а от осеню ми дуже чутливі до промінчиків сонця,ми насолоджуємось кожним із них сповна. Осінню прекрасні навіть дощі,вони наче не готові попрощатись з природою. <span>Я можу сказати,що осінб особливо мені рідна,вона заворожує моє серце повністю.Тому я буду дуже сумувати за нею .</span>
Сегодня я был у врача. Я не заболел,просто проходил медосмотр.Когда я прошел в кабинет,меня поразило разнообразие инструментов,которые находились в кабинете.Они были очень разнообразные.Инструменты стояли в ряд,от самых больших,до самых маленьких.Еще инструменты находились в прозрачном шкафу,кроме инструментов там стояли разноцветные баночки,большие упаковки бинтов,ваты.Шкаф был закрыт на замок.Сложно было не заметить разные большие приборы,кресла,в которые садят пациентов.Когда я проходил осмотр,мое внимание было просто приковано к всем этим замечательным,но совсем не знакомых вещах.После этого визита я понял,кем хочу стать в будущем.Я буду врачом!