Ответ:
Борис Годунов» главные герои
Находясь в ссылке, А. С. Пушкин тщательно изучал «Историю государства Российского» Карамзина, что и подвигло его на создание исторического произведения «Борис Годунов». В этой трагической драме дано описание царствования Бориса
Подробнее: https://obrazovaka.ru/sochinenie/boris-godunov/glavnye-geroi-harakteristika.html#ixzz65G0FwqZP
Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства. Тим самим новітні постулати спричинили надлам старої феодальної організації.
Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Просвітництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784р.).
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.
Перш ніж дати загальну характеристику культурі доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:
1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той "архімедів важіль", за допомогою якого можна перевернути всю систему громадського та духовного життя. Проголошене просвітителями царство розуму за своєю історичною сутністю було не чим іншим, як ідеалізованим здоровим глуздом буржуазії, котра готувала собі ідейні засади приходу до влади.
Проте, незважаючи на своє всевладдя, розум повинен був рахуватися з тим, що наявні умови (абсолютистська влада ще була досить сильною) не дозволяли здійснити практичне перетворення суспільства.
2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства.
Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Передові люди того часу докладали значних зусиль для поширення знань серед усіх верств суспільства, відводячи просвіті провідну роль у прогресивному розвитку людства у руслі загального добра й справедливості. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання, а також утвердження "істинних" уявлень про світ, суспільство та людину — на противагу "хибним" ідеям старого світу. Постулати Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте саме вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією 1789— 1794рр.
3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.
4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.
<span><span>1)Чацкий 2)Фамусовсое обществоОТНОШЕНИЕ К БОГАТСТВУ,ЧИНАМ,КАРЬЕРЕ:1)"Чины людьми даются,а люди могут обнануться."Сперва насмешливо,а затем гневно протестует против господствующих в обществе равов,которые требуют рабской покорности,лицемерия и приспособленчества.2)Фамусов:"При мне служащие чужие очень редки;Все больше сестрины,свояченицы,детки...Будь плохенький,да если наберетсядушь тысячки две родовых,-Том и жених."Молчалин:"ведь надобно ж зависеть от других. ...В чинах мы небольших"ОТНОШЕНИЕ К СЛУЖБЕ:1)"Служить бы рад,прислуживаться тошно...""Когда в делах- я от веселий прячусь,Когда дурачиться-дурачусь,А смешивать два этих ремеслаЕсть тьма искусников,я не из их числа" 2)Фамусов:"...Обычай мой такой:Подписано,так с плеч долой."Молчалин:"Ну,право,что бы вам в Москве у насслужить?И награжденья брать и весело пожить?"ОТНОШЕНИЕ К КРЕПОСТНОМУ ПРАВУ:1)Фамусов о Чацком(с ужасом)"Опасный человек!Он вольность хочет проповедать!Да он властей не признает!"Называет крепостников-помещиков "знатными негодяями",одни из которых "на крепостной балет согнал на многих фурах от матерей,отцов отторженных детей",которые затем были все "распроданы по одиночке".Мечтает избавить русский народ от рабства.2)Хлестакова:"От скуки я взяла с собой Арапку-девку да собачку,-Вели их накормить,ужо,дружочек мой....От ужина сошли подачку"В этом обществе человек и собака имеют одинаковую ценность: помещик меняет крепостных, которые "не раз и жизнь и честь его спасали",на трех борзых собак.ОТНОШЕНИЕ К ОБРАЗОВАНИЮ:1)Хорошо образован.фамусов о Чацком"...он малый с головой,и славно пишет,переводи"2)Хлестакова:"И впрямь с ума сойдешь от этих,от однихОт пансионов,школ,лицеев..."Скалозуб:"...Ученостью меня не обморочишь..."Фамусов:"...Ученье- вот чума,ученость- вот причина,Что нынче пуще,чем когда,Безумных развелось людей,и дел,и мнений"КАК ГЕРОИ ПОНИМАЮТ УМ:1)"Есть люди важные,слыли за дураков...... но призваны всем светом,Особенно в последние года,Что стали умны,хоть куда..."(Предполагают,что эти строки посящены Александру 1)Ум в понимание Чацкого- это просвещение,передовые взгляды,стремление искать блага не для себя,а для Отчизны.Для Фамусова- это ум бунтовщика,"карбонария".Вот почему в его восприятии ум Чацкого- это безумие(в их мире на гонения обречены всякая независимая мысль,всякое искреннее чувство).2)Софья(о Чацком) "Ум эдакий ли ум семейство осчастливит..."ум в фамусовском обществе- это умение сделать карьеру,добиться чина,жить богато,жениться выгодно-"дойти до степеней известных".Это практический,житейский,изворотливый ум. </span><span>
</span></span>
