<span>Патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю. Сьогодні з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Про це розповідають історія, історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко.</span><span>Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Патріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який</span><span>...бачив душею Вкраїну І все, що вона добула.</span><span>Письменник намагається допомогти читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї. Я — ровесниця незалежної України. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легколюбити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі.</span><span>Отже, на мою думку, справжніми патріотами є ті люди, які не говорять про любов до рідного краю, а працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.</span>
Одного разу мене моя подруга запросила на пікнік.Але пікнік робила не вона а її подруга.Моя подруга покликала не тільки мене а ще й одну мою подругу.Ми усі троє прийшли на те місце де був повинен відбуватися пікнік,аж тут я дізналася що та "подруга" повинна вибрати між нами.І вона мене не вибрала.Якщо чесно я від того часу уже з нею недружу.Тому що я б на її місці узяла двох дівчаток.Мене ця історія навчила , менше довіряти людям.
Були два брати , вони вирішали зробити башню.Та вони сперечалися у кого білше буде башня.К ним прийшов друг (теж зробити башню) і він зробив найбільшу башню.Вони подумали і вирішали не сперечатися .І потім вони разом зробили дуже ввелику башню!
Осінні мелодії,вони звучать так гучно,красиво немов соловейко! Неможливо неприслухатиьс до цих нот!Кожна нотка має свій опис. Одна висока,друга низенька,третя тихіша,четверта гучніша! Ці мелодії дуже важко передати словами. Таке враження ,що грає цілий оркестр.Але насправді це шум листочків,дощика,дерев... І все ц е так цікаво! Я дуже люблю ці мелодії!
