<span><span>Збірник віршів про український прапор </span> </span><span><span><span>Неллі Бондаренко </span><span>Наш прапор </span><span><span>Із блакиті й колосків В небі прапор наш розцвів, Увібрав він синє небо</span> В золотисту пору жнив.<span>
</span></span></span> </span><span><span><span>Дмитро Павличко </span><span>Наш прапор </span><span>Н<span>ебеса блакитні Сяють з глибини, А пшеничні й житні Мерехтять лани. Образ цей не зблідне, </span>Х<span>оч минуть жнива. Це знамено рідне - Злото й синява. Прапор наш, як літо, В сонці майорить - По долині жито, По горі блакить. </span><span>
</span></span></span> </span><span><span><span>Мстислав Рус <span> </span></span><span>Наш прапор </span><span><span>Прапор Руси повіває Синьо-жовтий, злотом тканий, А на нім завіт сіяє, Мономахом ще нам даний. Гей! Єднайтесь, рідні діти, Бо в єдности наша сила - Єдність може лиш злучити, Що незгода розлучила... </span><span>
</span></span></span> </span><span><span><span>Марія Хоросницька </span><span>Прапорець </span><span><span>Прапорець, що я тримаю, Для мене – єдиний. Прапорець цей, що я маю, - Символ України. Нема в світі більш святого Й не буде ніколи Від крайнеба голубого Над пшеничним полем. </span><span>
</span></span></span> </span><span><span><span>Вадим Крищенко </span><span>Прапор України </span><span><span>Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави! Степів таврійських і карпатських гір З'єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір – Внесіте прапор вільної Держави! Ганьбив наш прапор зловорожий гнів, Його полотна в попелі лежали... Але він знов, як день новий, розцвів, Внесіте прапор вільної Держави! Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з нами Правда і Господь – Внесіте прапор вільної Держави! </span><span>
</span><span>
</span> </span></span> </span><span><span><span>Іван Трух </span><span>Прапор України </span><span><span>Стигла нива, небо синє - ніде ні хмарини. То картина особлива - Прапор України. Працю й мир символізує Цей шедевр художній, Світ реальний, що існує - Зрозуміє кожний. Це просте і зрозуміле Не вмре, не загине. Світе тихий, краю милий! Моя Україно! Доля гіркою бувала: Й вороги, й братове Нам нав’язували гасла Хижості та крові. Пронесімо ж прапор мирний Гідно і завзято, Україні рідній вірність</span> <span>Збережімо свято! </span> </span></span> </span><span><span><span>Юрій Загорський </span><span>Негода. Наче хвилі у Дніпрі... </span><span><span>Негода. Наче хвилі у Дніпрі, Нуртують чорні хмари угорі. Бувало також: мряка та імла Неждано чистий обрій облягла. </span> <span>Раптом бачиш трепетну блакить – То український прапор майорить. Зима настала. Глибоченний сніг На сквери, площі і бульвари ліг. Та подивися, друже, у вікно, Де має жовто-синє знамено. Ласкавий літній легіт проліта. Он там цвіте пшениця золота. Це український прапор - дивоцвіт. Відбився в ньому неповторний світ. І чорноморська гожа синява, І далина мрійлива степова. Карпати в нім, Донбас, Галичина – Вся прехороша рідна сторона. В нім біль народу, гордість, жаль і гнів, Чекання світлих, радісних часів.
</span> </span></span> </span><span><span><span>Анатолій Камінчук </span><span>Чудовий день. Ясна пора </span><span><span>Чудовий день. Ясна пора. Легенький вітерець повіяв. На кручах синього Дніпра Стоїть столиця наша – Київ. Квітує свічами каштан, На храмах сяє позолота, Ось Володимир, ось Богдан, Он сяють Золоті Ворота. Летить у небі голуб-птах, Над ним хмарки, немов пір’їни. Й тріпоче синьо-жовтий стяг, Як вільне серце України. </span><span>
Корень -для поглощения минеральных солей и воды Стебель-для проведения мин солей и воды,держит листья и цветок Побег-проведение к листьям и держит листья Цвето для разомножение