По сути,Полифем нарушил правила этикета:D К нему пришли в гости,а он даже их ничем и не угостил,ещё и съесть их хотел.Но это ещё и относится к самим гостям.Они тоже нахальными были (ну дело в одиссее).Ну я больше ничего написать не могу.
По сути,тут виноват больше Одиссей (я так думаю) Он же и без спроса брал,и разозлил Полифема своею ненасытностью и гордостью.В общем перефразируйте.Я писать красиво не умею.
я отношусь к людям которые предали свою родину очень плохо они поступили не хорошо
Хлібороби це художники,а поле їхнє-полотно. Кожного дня ці люди творять красу,яка вважається священною. Хліб пахне працею,любов'ю тих людей,які його сіяли,збирали та пекли. А коли потрапляє на стіл,то пахне сонцем,яке зігрівало маленькі зернятка,щедрістю,яку люди вклали, та полем,на якому ця краса виросла.
<span>Тож,подякуємо тим людям,які працюють хліборобами,за те,що вони приносять нам не тільки хліб,а й безмежну радість,коли починаємо його їсти.</span>
Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження.