... легкої меланхолії, захоплення і здивування. Ольга Кобилянська завжди пронизує свої твори червоними нитками суму і усвідомлення. Мені здається, що її твори деколи занадто печальні, але вони всі актуальні в наш час.
А й справді, ми не в змозі повернути час назад...а починаємо розуміти це тоді, коли втрачаємо його.
-----
можливо далі продовжиш сам
Мирилка летіла
На плече сіла,
Сказала тихенько:
-Миріться швиденько.
Ось всі епіпети з твору: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море»
Мудрість її вияляється у діях які вона робила будучи улюбленицею султана.Завдяки Роксоляні в період будучи його жінкою набіги на україну зменшились цим же вона допомогла своїй країні.Ось в цьому виявляється її мудрість і кмітливість.Також вона керувала і зовнішніми діями османської імперії,але на мою думку так бути не має вона повинна брати участь тільки у внутрішніх справах імперії а не керувати набігами