<span>Влада золота у повісті Оноре де Бальзака "Гобсек"</span><span>"Художник, — стверджував Бальзак, — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.
Безжалісність і нещадність головного героя повісті "Гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. Ім'я Гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.
Замолоду холодний та скупий Гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.
Гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. Та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. Зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!"
Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. Гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.
Будучи багатою людиною, сам Гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. Весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.
Таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. Інтелектуальна людина, всю свою талановитість Гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність дають тільки гроші.
Останні часи життя Гобсека. У каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. Вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'
Старий лихвар помер. Жага до збагачення лишилась. Чи не так? </span>
Я вважаю що герої твору "шпага Славка Беркута " через 10 років значно зміняться ,адже вони зрозуміють що проблеми дорослого життя значно складніші і важчі ніж проблеми дитинства .
<span>А й справді, від теплого слова і крига скресне.Ось ідеш собі по парку а до тебе чоловік підходить і говорить комлімент.Тобі приемно...Адже не кожен може сказати комплімент.Ти починаеш червоніти бо тобі здаеться що це всі чули.Ні,тобі просто приємно почути тепле слово від незнайомця.</span>
В романе В. Скотта «Айвенго» введены два образа прекрасных девушек — Ровени и Ребекки. Обе они молодые, очень красивые, умные, воспитывались без матерей. Их постоянно окружала любовь и ласка ближних, большая роскошь.
<span>Но социальное состояние, и характеры у них разные. По-разному они ведут себя в критических ситуациях, по-разному сложилась и их судьба. </span>
<span>Ровена — знатная саксонка, ее опекал Седрик Ротервудский. Опекун боготворит ее, ни в чем ей не отказывает и связывает с ней свои надежды на возобновление власти саксов. Из-за этого он даже выгоняет своего сына и лишает его наследства. Однако Ровена решительно противостоит браку без любви с потомком княжеского рода Альтестаном. Попав в плен, девушка, которая привыкла к общему поклонению, теряет свою волю, плачет. Только счастливый случай спасает ее, а затем судьба опять улыбается ей и она становится женой любимого рыцаря Айвенго. </span>
<span>Ребекка — дочь богатого еврея Исаака. Ее племя постоянно испытывало гонения и унижения. И хотя девушка выросла, не зная ни в чем отказа, все же поняла, что ей нужна большая сила воли, знания, «чтобы выжить в этом жестком мире». </span>
<span>Она научилась лечить, помогала всем, кто в этом нуждался. В критические минуты искала выхода, и, не найдя его, отдала преимущество смерти, а не бесчестью. Это очень сильная натура. Не найдя ответ на свои сердечные чувства, Ребекка решает заняться доброчинными делами: лечить, помогать страждущим. Она и дальше будет поддерживать честь и достоинство своего народа, оберегать веру предков. </span>
<span>Эти женские образы играют значительную композиционную роль, помогают глубже раскрыть характеры главных героев и отобразить историческую эпоху. Их красота, ум и доброта облагораживали этот жестокий мир.</span>