Можно взять три образца. 1 образец просто положим на свет в тепло, 2 образец лежит в стакане с водой . 1 ДЕНЬЕсли <span>разрезать фасольиз 3 образца , можно заметить, что корешок зародыша стал толще и увеличились в размере листочки. Кожица стала мягче.2 ДЕНЬ почти ничего не изменится, вода станет розоватой, фасолины станут немного больше в 2 и 3 образцах. 3 ДЕНЬ в 3 образце появились отростки небольшие. В течении 7 дней, 1 образец не изменится. 2 образец набухнет, но не прорастет, но а у 3 образца отростут корешки, даже боковые</span>
<span>ваккумирование, консервирование, кипячение, соление, заморозка</span>
6. ответ: а
7. ответ: в
8. ответ: б
9. ответ: г
10. ответ: д
Умови існування живих організмів – це наявність води,
світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди
пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови
змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається
навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують
достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово
припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті
залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У
багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки
підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і
зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.
Дерева
покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від
випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої
частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються
тільки хвойні дерева.
У рослин сформувалися різні
пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у
посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах
(кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя
інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати
воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої
глибини завдяки дуже довгому корінню.
Території поблизу екватора –
це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають
дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.
У багатьох тварин
восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у
лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі
процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь,
їжаки, ящірки, змії, байбак.
Тварини, які живуть у ґрунті,
пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт
має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й
перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе
бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в
крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим
нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у
вузьких підземних ходах.
Найхолоднішими місцями планети є
Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до
постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина
пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і
жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.
Риби –
мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так,
для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи
дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи
руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.
Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.