ГОЛОВНАДОДАТИ ТВІРНАМ ТРЕБУЮТСЯ!НАШ ФОРУМТВОРИ ВІД “А” ДО “Я”
Ви тут: Головна » Твір на тему: «Істинні і фальшиві цінності у житті людини»
ТВІР НА ТЕМУ: «ІСТИННІ І ФАЛЬШИВІ ЦІННОСТІ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ»
4.69/5 (93.70%) 181 голос[ов]
Життєві цінності людини не тільки визнаються більшістю свідомих громадян, а й державою, а також міжнародним співтовариством, які представляються міжнародними міжурядовими організаціями. Всі ці цінності закріплені в законодавствах країн і актах міжнародних організацій, до цих цінностей відносяться життя і здоров’я людини, різні соціальні та суспільні цінності та багато іншого. Але в цілому питання з цінностями ускладнюється через те, що кожна людина має якісь власні та індивідуальні цінності, і вважає їх найбільш важливими особисто для себе. На жаль, не всі люди розумні і мудрі, а тому деякі з них поділяють фальшиві цінності. Тому питання дослідження і поділу істинних і фальшивих цінностей у житті людини дійсно актуальне.
Справжні цінності для людини необхідно визначати з точки зору вічності. Вічні цінності, ті, які були актуальні протягом всієї історії, і ті, які були завжди важливі і навіть невід’ємні для людей, і є істинними. До таких дійсно можна віднести цінність життя людини. У всі часи життя було і вважалося найбільшою цінністю, а смерть сприймалася як очевидне зло. Люди готові на самі сміливі вчинки, щоб зберегти своє життя і життя своїх близьких. Важливо зауважити, що для кожної людини повинна бути цінне не тільки власне життя, а й життя його близьких. На друге місце після життя в шкалі цінностей необхідно поставити любов. Життя людини дуже непросте, в ньому постійно необхідно вносити щось цікаве, щоб воно не ставало нестерпним. Саме любов наповнює людське життя змістом, вносить в життя істотну різноманітність, і тому настільки цінна.
Фальшиві цінності, точно так само, як і істинні, кожен в змозі визначити для себе сам, але все ж дещо необхідно вказати. Думається, що в сучасному світі перебільшена цінність грошей. Без їх великої кількості прожити, звичайно, складно, але цілком можливо, і таке життя цілком може бути щасливим. Безумовною фальшивою цінністю є статус у суспільстві. У сучасному світі всі люди визнаються рівними, тому прагнення одних стати вище за інших завдяки якимось штучним чинникам є фальшивим.
Кожна людина володіє своїм розумом і свідомістю, щоб визначати для себе як істинні, так і фальшиві цінності самостійно. Водночас історичний розвиток суспільства дає людині орієнтир, який обов’язково повинен вказувати кожному, що для нього істина, а що фальш.
Веснянки виконуються на веснi. Змiст веснянок звертання до птахiв просять принести лiтне тепло.Коли навеснi хтось вперше побачить ластiвок,бросали ей в след жменю земли и промовляв:"на тобi, ластiвко,на гнiздо,,!Це для того щоб, весна приходила швидше.Люди водятi хороводи, проводят веснянi игри. Це i"Довга лоза","Котик та мишка", i "Подоляночка",яку супроводжували пiснi.
В тому, що вони ставляться до природи, як до чогось найріднішого. Вони з ранку до ночі трудяться, аби вберегти природу.
«Заповіт» Тараса Шевченка — мабуть найвідоміший поетичний твір української літератури. Це — унікальний твір, адже українська і світова культура не знала досі такої глибокої, емоційної поезії, у якій письменник висловив би всі свої болі та мрії і дав би настанови нащадкам. «Заповіт» пройнятий надзвичайною любов’ю до України, чарівним патріотичним пафосом. Т. Шевченко передав ніби свою останню волю в цій поезії. Майстерно змальовані картини природи: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі…» Але будь-який уважний читач одразу помітить, що у цих пейзажах виявляється не просто поетична майстерність, а вся душа поета, усі його почуття. У «Заповіті» Шевченко звертається до свого народу: він закликає до дій. На перший погляд, цей заклик здається просто частиною поетичного твору, але він не залишає байдужим жодного читача:<span>Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.</span>Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:<span>І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.</span>
1. Прозовий повчальний алегоричний твір про людське життя:
А) притча; Б) казка; В) байка.
2. Чим у «Казці про яян» харчувалися яяни?
А) їжею; Б) нічим; В) власним “я”.
3. Кельма –це
А) музичний інструмент; Б) будівельний інструмент; В) канцелярське приладдя.
4. Хто заговорив із хлопчиком із «Казки про яян»?
А) принц; Б) дідусь; В) мама.
5. Яке слово не могли вимовити яяни?
А) Мама; Б) я; В) ти.
6. Головна думка “Казки про яян”
А) Людина має поважати тільки себе; Б) гуртом не можна подолати всі труднощі;
В) людина має не лише себе поважати, а й оточуючих.
7. Ким був хлопчик із «Казки про яян» Е. Андієвської?
А) пастушком; Б) школярем; В) яянином.
8. На березі говорюща риба із казки «Говорюща риба»:
А) перестала говорити; Б) познайомилась із дітьми; В) познайомилась із рибалкою.
9. Чому жінка у селі не помітила говорющої риби?
А) Бо жінка сама була дуже балакуча. Б) Бо жінка жінка була глуха; В) Бо риба сховалася від жінки.
10. Що сталося з говорющою рибою?
А) Вона повернулася в море; Б) Її засмажили; В) Вона втратила голос.
11. Чому люди почали цуратися рибалки?
А) Бо він шукав говорющу рибу. Б) Бо він всім розповідав про свої пригоди.
В) Бо він постійно мовчав.
12. Яка головна думка казки «Говорюща риба».
А) Не треба виділятися серед натовпу. Б) Кожна людина – неповторна особистість.
В) Треба вміти дружити.