Композиція. Експозиція: Татарин тишком-нишком пробрався до козацького табору, коли запорожці відпочивали.
У повісті «Маруся» Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у віршах народної творчості: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очі — як тернові ягідки, бровоньки — як на шнурочку, личком червона, як що у саду цвіте, носочок … прямесенький, а губоньки — як цвіточки розмиють, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна на ниточці нанизані». І ім’я героїні, і її зовнішність, вдача, передають народні уявлення про красу і якості людини. Особливо наголошується на тому, що Маруся «до діла невсипуща». Поетична й лірична душа Марусі щиро розкривається в коханні до Василя. Милується своїм Василечком, «як ясочка», червоніє, «як калина», тріпочиться, «як тая рибонька», — «коли б їй крила, полетіла на край світу!» Вражає щирість почуттів Марусі, коли вона звертається до батьків, благаючи не розлучати і з Василем: «Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька моя, перепілочко, голубочко!.. Не розлучайте мене з моїм Василечком.
ВОНА ЛЮБИТЬ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ...ТА І ПІДТРИМАЛА ВІДТЧИЗНЯНОГО ВИРОБГНИКА
-Привіт.
-Мене звуть сніжинка.
-А що ти робиш?
-Я починаю танути.
-Ні, не вмирай! Я з тобою вже подружився.
-На жаль я не зможу з тобою залишитися жити.
-Я буду сумувати про тебе
-Прощай.
Зранку ;
З - префікс;
ранк - корінь(викидання о)
у - закінчення ;
зранк - основа слова ;