Чайковский, Бах, Глинка, Моцарт, но вообще-то, классика сейчас не имеет большой популярности, а по поводу произведения, это совершенно НЕ ВОЗМОЖНО определить
Определим интервальный состав аккордов:
1. м.3+ч.4 - Б6
2. ч.4+м.3 - М64
3. м.3+м.3 - ум.53
4. ч.4+б.3 - Б64
5. б.3+ч.4 - М6
6. б.3+м.3 - Б53
7. м.3+м.3 - ум.53
8. ч.4+б.3 - Б64
9. б.3+м.3 - Б53
10. б.3+ч.4 - М6
11. м.3+б.3 - М53
12. б.3+ч.4 - М6
1 источник)Вдохновение
2 источник)Гармония
3 источник)Живопись
4 источник)Жизнь
5 источник)Любовь
духовые:
труба; кларнет; тромбон; баян; флейта; саксофон; орган; зурна; гобой; фисгармония; балабан; аккордеон; валторна; фагот; туба; волынка; шэн; дудук; губная гармошка; македонская гайда; сякухати; окарина; серпент; рожок; геликон; диджериду; курай; трембита.
медно - духовые:
труба; тромбон; валторна; туба; серпент; геликон.
деревянно - духовые:
<span>кларнет; зурна; гобой; балабан; флейта; фагот.</span>
У 6 — 9 століттях молода японська держава вступила у активні відносини із державами Корейського півострову і Китаю. На цей час припадають запозичення остров’янами культурних надбань цих країн, і музики зокрема. В Японії континентальне музичне-танцювальне мистецтво іменувалося за назвами заморських держав: «музика Сілла», «музика Когурьо», «музика Пекче», «музика Тан»і «музика Бохай» [2]. У 7 столітті, за правілння імператриці Суйко, пекчеський монах Мі Ма Чі запровадив у Японії театральне мистецтво ґіґаку (伎楽), а у середині 8 століття індійські брахмани завезли до Японських островів музичне мистецтво рін'юґаку (林邑楽) і буддистскі гімни-літанії сьомьо (声明). Відголосом стародавнього рін'юґаку є традиційна музика сучасного В'єтнаму.
