<span>ялинка - =0-0--0 [ й` а л и н к а ]
сміється - -=0=0==0 [ с м` і й` е т` с` а]
щиглик - --0--0- [ ш ч и г л и к] щ -два звуки шч
бджола- --0-0 [ б дж о л а] дж - один звук
джміль -=0= [дж м` і л`] дж - один звук
дятел =0-0- [д` а т е л]
їжак =0-0- [й` і ж а к]
засяяла -0=0=0-0 [ з а с` а й` а л а]</span>
зненацька екран погас,І в ту мить Дмитро Іванович відчув на своєму плечі чиюсь руку, Він потягнувся своєю лівою рукою,хотів скинути руку того,хто стискав йому плече,але не зміг: пальці були неначе залізні,І вся рука була важка,нещадна ворожа, він озирнувся і був шокований - це був той самий робот, про якого він щойно дивився фільм. Дмитро Іванович швижко вибіг на вулицю, і важко дихаючи. тримав вхідні двері своєї квартири і усієї сили. аби тільки той страшний робот не вирвався назовні. Але металева рука пробила двері. Дмитро Іванович з жахом біг містом, але нажаль, людей не було. робот наздагнав його, й хотів задушити, але в Дмитра Івановича було відчуття, що він кудись віддаляється від цієї скаженої залізяки. Раптом він розплющив очі і зрозумів що це був лише страшний сон, але поки він спав, фільм про робота закінчився.
"Ось і добре, нема чого жахіття на ніч дивитися" - подумав Дмитро Іванович і пішов спати.
Ну ось, все що можу, більше нічого в голову не лізе.
1Ми любили прокидатися рано вранці, але як-не-як це доводилось робити
2 Я була так пригнічена цією новиною, що мені хотілося бігти світ за очі...
3 Ми йшли до колиски так довго, і нам здавалося, що ця дорога без кінця і краю
4 Ні слуху ні духу ми не чули про Олеся від тоді, коли він виїхав з міста
5 З давних давен люди вмпікали хліб і шанували його
6 Рука в руку ми йши з Сашком додому
7 Мандруючи по країні, ми бачили різних тварин і тільки де-не-де лосів
8 Я хочю залишитися сама зі своєю самотою
9 Мені було все одно, скільки ми заробили грошей.
Перепиши текст,тоді розставлю розділові знаки!! Один скимлів: "Якби в літа дитячі!" пряма мова
