Колись давно жили собі два хлопчики.Один хвалько а другий розбишака.їх звали андрій і олег.якось андрій розбив вазу і не признавався. а хволько вихвалювався що він намалював красивого малюнка. вони так багато вихвалялися і бешкетували що з ними ніхто не дружив.вони зрозуміли що так робити не можна і тому вони вибачилися і більше не бешкетували.
Барвінкового-якого? прикметник; поч. форма барвінковий, родовий відмінок, 3тя форма однини, чол. рід
Бабусині - чиї? прикметник; поч. форма бабусині, називний відмінок, множина
Ґ 'у д з и к
'-це наголос
Сова.Бо перший рядок починається з букви,,С",другий-,,О",третій-,,В",четвертий-,,А".
Осінь в лісі
<span>Один раз ми з друзями вирішили сходити в ліс. Справа була восени , у вересні. Ми дочекалися неділі , взяли компас , щоб не загубитися , і пішли . Бабуся зробила нам бутерброди , щоб ми не зголодніли. Нас було шестеро хлопців з нашого двору і ми ще жодного разу не ходили в ліс без дорослих. <span>Ми трошки хвилювалися.
</span>Вересень - це перший місяць осені . Осінь , можна сказати , тільки починається. Ще тепло , майже як влітку . Дерева вже почали жовтіти , але не все. Особливо добре це було видно в лісі: одне дерево стоїть собі зелене , навіть і не думає фарбуватися в осінній колір. А інше - вже жовте - жовте , і починає скидати листя. Вони падають на стежку і здорово шарудять під ногами. <span>Ми вирішили , що коли будемо йти з лісу , то зберемо букети з таких листів і подаруємо їх своїм мамам.
</span>Ліс восени дуже красивий. Дихалося там добре , співали птахи . А деякі птахи не співали , а тріщали - це сороки , люблять вони потріщати - покричати на весь ліс , углядівши незнайомця. <span>Це вони інших жителів лісу попереджають , що хтось чужий прийшов , будьте напоготові.
</span>Ми
дуже хотіли зустріти в лісі якась тварина : побачити лисицю з рудим
хвостом , або зайця - боягуза , або хоча б колючого їжачка . А особливо ми хотіли зустріти сірого страшного вовка і показати йому , що ми його зовсім не боїмося. Кожен з нас тримав по великій зручною палиці , які ми прямо на краю лісу зробили з великих сухих гілок. <span>Але нікого такого нам не попалося , видно , сорока всіх встигла попередити , щоб сховалися трохи краще.
</span></span><span><span>Але зате нам попалися гриби. Спочатку один хлопчик , який був у лісі вперше , закричав: "Ой , я щось знайшов ! " Ми подивилися - це був гриб. Ці гриби мені добре відомі. Це дуже хороші гриби. Вони
яскравого жовтого кольору і у них трошки дивна форма , вони можуть
виглядати як маленькі вазочки , але іноді - дуже перекручені . А найприємніше в цих грибах те, що вони ростуть дуже великими сімейками , розсипаються по всій галявині. Тому
всім нам відразу знайшлося заняття : ми дуже ретельно оглянули галявину
і зібрали кілька десятків цих симпатичних жовтих грибочків . Вони називаються лисички . <span>Ось як нам пощастило: лисицю ми не зустріли , але лисичок набрали.
</span>Трава теж почала жовтіти , але була майже зеленою. Ми вийшли на інший край лісу , поруч з великим лугом на лузі . Там стояв великий стіг сіна. І ми вирішили зробити там привал. Ми відпочили і пішли додому . Дорога додому чомусь виявилася коротшою , адже ми трохи втомилися і вже не зупинялися , щоб помилуватися околицями. Дома бабуся посмажила нам наші гриби з картоплею . <span>Вони виявилися дуже смачними.</span></span>
</span>
