41Г сфоткай разворот пегаса а я отвечу
42В
43Д
44А
45Б
Ну вот как я думаю, различия в том, что в железной дороге, люди ещё остались должны за сво работу, а в сказе левша, всё наоборот. Ну это я думаю))
Кто работает,тот не скучает
Скучен день до вечера,коли делать нечего
Маленькое дело лучше большого безделья
Стихотворение "Тучи" М.Ю.Лермонтов написал в 1840 году, когда он прощался со своими друзьями перед отъездом на Кавказ во вторую ссылку. В первой строфе поэт называет тучки вечными странниками, уподобляя их со своей судьбой. Ведь они, как и поэт-изгнанник, мчатся с севера в сторону южную. Вторая строфа - это сплошные риторические вопросы, в которых поэт спрашивает о том, кто гонит тучки и поэта в дальние края: зависть людская или друзей клевета ядовитая, а может быть, злоба открытая?
И в третьей строфе поэт высказывает предположение, что тучам чужды страсти и страдания, так как у них нет родины, а следовательно, они и не подвержены изгнанию, в отличие от человека.
Пурпурові вітрила – це повість-феєрія Олександра Гріна про віру в чудо та мрію. Книга розповідає читачам про життя дівчинки Ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. Дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття.
Одного разу доля влаштувала Ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я Егль. Він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. Дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
Книга «Пурпурові вітрила» – це справжній скарб світової літературної спадщини. Дівчинка Ассоль вічно буде жити у наших серцях, тому що книгу читали та будуть читати у всі часи. Але і це не найголовніше. Головне те, що кожного разу, гортаючи сторінки «Пурпурових вітрил», читач знаходить для себе щось нове та неповторне, помічає зміни у самому собі. В повісті яскраво змальована людська мудрість, яку необхідно зрозуміти. Тут є і віра в дитячу та щиру любов, яка живе у Ассоль; захоплюючі переживання Грея та його духовне зростання. Люди ні в якому разі не повинні сліпо покладатися на випадок, ми повинні самостійно створювати собі комфортні умови і допомагати іншим. Але, якщо комусь пощастило дістати свій щасливий білет, потрібно слідувати за ним, не роздумуючи.
Сьогодні люди припинили вірити в казку та чудеса, не шукають свого щастя, заміняючи його на що завгодно аби лиш не діяти, не боротися. Звісно, життя далеко не казка. Скептики можуть сказати, що немає ніяких гарантій, і щасливий корабель з пурпуровими вітрилами ніколи не пристане до берега. Тому навіщо щось змінювати? Адже все і так нормально, а якщо відважитись на відчайдушний вчинок, можна втратити все, що є.
Але погодьтеся, якби ці думки з’явилися в прекрасній голівці маленької дівчинки, сталася б ця чудесна історія? Звісно, що ні. Вона сміливо зробила крок назустріч долі та не прогадала. Натомість вона здобула справжнє щастя, навряд чи Ассоль жалкувала про свої вчинки.
Не бійтеся ризикувати! Один крутий життєвий поворот та віра на краще здатні змінити все життя.