«Я хочу розуму набратися, щоб не пасти задніх у пристойному товаристві». Учитель філософії. Хочете займемося етикою? Г-н Журден. Етикою? Учитель філософії. Так. Г-н Журден. А про що вона, ця сама етика? Учитель філософії. Вона трактує про щастя життя, вчить людей зменшувати свої пристрасті і … Г-н Журден. Ні, не треба. Я запальний, як сто чортів, і ніяка етика мене не втримає: я бажаю казитися, скільки влізе, коли мене розбирає злість. Невігластво і грубість: «Послухай, якщо ти цю секунду не перестанеш, клянусь, я вліплю тобі такий ляпас, який ще ніхто на світі не отримував ». «Щоб його лихоманка замучила, цього розбійника кравця!» … «Це ще що? Нy і нахаба! ». У цю побутову, звичну для Журдена манеру висловлюватися деколи вклинюються слова іншого характеру, вимовляючи які Журден хочеться похизуватися своєю освіченістю, але, не розуміючи їх значення, вживає невпопад, що створює комічний ефект: «Мовчати, кажуть вам. Обидві ви невігласи. Вам невтямки, які це мені дає пре-ро-га-тиви ». Чесне слово, я й не підозрював, що ось вже більше сорока років говорю прозою. Тяга до дворянства Г-жа Журден: Ти збожеволів на всіх цих примхах, благовірний. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими панами. Г-н Журден: У тому, що я займаюся важливими добродіями, видний мій здоровий глузд: це не в приклад краще, чим водитися з твоїми міщанами.
1. Паша и Котька на рыбалке.2. Заглянули в колхозный огород.3. Разговор с мамой.4. Правильное решение.5. Разговор со сторожем
Ноздрев и Чичиков знакомятся в первой главе у прокурора. Вторая встреча происходит тогда, когда Ноздрев едет вместе с зятем с ярмарки, проигравшись в пух и прах. Ноздрев показывает Чичикову свое хозяйство. Потом предлагает гостю спиртные напитки, а сам не пьет. То же делает и Чичиков. Во время торга Ноздрев ссорится с ним. Чичиков предлагает сыграть в карты на "мертвые души" и купить коня " арабских кровей", а души получить как дополнение к покупке. Утром он делает вид, что ничего не помнит и предлагает Чичикову " на души" сыграть в шашки. Чичиков, соглашается, ибо шашки краплеными не могут быть. Но и тут Ноздрев создает конфликт на ровном месте. Души на кону стоят 100 рублей. Ноздрев осторожно подвигает три шашки вместо одной. Одна из трех уходит в "дамки " . Чичиков, понятное дело, смешивает фигуры. Эта игра на " мертвые души" " говорит" об особенностях характеров героев , а не просто выявляет отношение одного человека к другому. Ноздрев желает продать за что, а Чичиков - купить за пятьдесят. Ноздрев играет дальше и просит включить в сумму печатку из золота или щеночка из его псарни. Ему интересен сам ход сделки. В итоге возникает драка.
Аркадий Петрович Гайдар -русский советский детский писатель,участник ВОВ и Гражданской войны.Родился 22 января в 1904 году.(gaidarovka-metod.ru зайди на этот сайт,там про него подробно написано). В 1939 году приступил к написанию повести,а в апреле 1940 закончил.
