10 очрак турында муравьях1. Кырмыскалар – иң иске барлык төр бөҗәкләр, аларга 100 миллион ел. 2. 2. Дөньяда исәпләнә якынча 8800 төрләрен муравьев. Алар барысы да бик төрле; шулай ук эре урман рыжие кырмыскалар бик аерыла, кечкенә кара, алар кайчагында забираются бу сахарницы бу дачах.3. Үзенең җәмәгать оештыру кырмыскалар — иң эволюционно продвинутое семейство бөҗәкләр һәм иң якын кешегә существа Җирдә. Алар образуют катлаулы гаилә, состоящие килгән берничә каст белән разделением хезмәт. Бу мөмкинлек бирә координировать аларны гамәлләр башкарганда, куелган бурычларны.4. Иң мөһиме дәрес муравьев — бу әзерләү запаслары пищи кышка. Алар прячут җыелган төнлә ашлык, ә көндез выносят аларның киптерергђ, кояшта. Бу сушку алар җитештерә " яхшы һава торышы һәм беркайчан да вынесут үз запаслары алдында дождем, әйтерсең, предчувствуя перемену һава торышы.
5. Бу муравейнике барысы да роле катгый рәвештә бүлеп бирелә, һәм бар кырыс, аның иерархия. Баш бит патшасы – бу самка, откладывающая йомырка. Ул идаре барлык гнездом. Эшче кырмыскалар да самки, әмма алар алмый җитештерергә дућгыз, әлегә исән патшасы. Аның вакыты тормыш 15-20 ел тәшкил итә. Ә самцы яши нибары бер сезон, үлә соң спаривания һәм тормыш муравейника катнашмый.6. Кырмыскалар һәрвакыт передвигаются мөрәҗәгать иткән һәм безошибочно таба юл к, үзенең гнезду. Бу аңлатыла, кырмыскалар калдыра үзе артыннан эз берсе-феромонов, аның аннары ориентируются. Шулай ук ярдәмендә феромонов алар таныйлар турында самочувствии аларның царицы.7. Ризык, аны кырмыска таба, ул гына да түгел, поедает, ә доставляет буенча өскә таба инстанциям, һәм соңыннан гына, шул катгый контрольдә царицы ул бүленә буенча муравейнику.8. Кырмыскалар бик оберегают үз дућгыз. Әмма бар кайбер төрләрен муравьев, алар өчен аларны вампиризм прозвали "кырмыскалар-дракулы". Бу өлкәннәр кырмыскалар туклана кан белән язылган, үз личинок.
9. Кырмыскалар бик справедливы. Алар докармливают үз собратьев алган увечье башкарганда хезмәт бурычын, әмма бик катгый карый муравьям-фуражирам, алар перестают алып килә азык " муравейник – алар гади сугышып шәһид булган.10. Кырмыскалар бик трудолюбивы. Алар йөк күтәрә, приблизительно, йөз тапкыр авыррак үз авырлыкка даими шөгыльләнә иҗтимагый-файдалы эше: заготавливают азык, карыйлар өчен потомством, пасут үз "өй терлек" — тлю һәм шул ук вакытта беркайчан да йоклый.Перевидите пожалуйста татар тел
1)А силует так как это форма
2)Б так как при обрыве нитки мы не увидим изогнутость иглы
3)Г так как ткань это практичный материал которому свойственно сминаться причем очень хорошо.
Нора Хельмер — центральний персонаж п’єси «Ляльковий дім», дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. Вдобавок ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву. Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості: «Знаєш, Нора … не раз мені хотілося, щоб тобі загрожувала неминуча біда і щоб я міг поставити на карту своє життя і кров — і все, все заради тебе». Дізнавшись про провину Нори, чоловік в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочин
». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника». Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори.
Ось діалог Нори з чоловіком -Яка невдячність! Чи ти не була тут щаслива», — «Ні, тільки весела. Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, а діти були моїми лялечками». Вона запитує чоловіка, чому той не захистив її. Хельмер щиро дивується: «Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?» — «Сотні тисяч жінок жертвували, — заперечує Нора і з гіркотою додає: — Мені стало ясно, що всі ці вісім років я жила з чужою людиною». Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму». П’єса була сприйнята, перш за все, як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена основна суть його п’єси полягала зовсім не в «жіночому питанні». На конкретному прикладі долі жінки в буржуазному суспільстві драматург ставить центральне для нього питання про звільнення особи взагалі, про вироблення цілісної, справжньої людини.
Это никогда не рвать и не выбрасывать книги, это с внимательностью вчитываться в каждое слово, иметь свою домашнюю библиотеку.
