“Як гукнеться, так і відізветься”, – говорить стара російська
приказка. А ще можна сказати – “Що посієш, те й пожнеш”. У багатьох
мовах є подібні прислів’я, і хоча вони мають багато варіантів, сенс тут
один – що ти віддаєш людям, те й отримуєш.
Стосується це всіх
сторін нашого життя. А ще це називають законом бумеранга – як ти
ставишся до людей, так і вони по відношенню до тебе. Адже не дарма ще в
Біблії написано “золоте” правило – возлюби ближнього свого, як самого
себе.
Будь-яка людина без любові відчуває себе нікому не потрібною
і незахищеною. Всі ми мріємо про те, щоб нас помітили, виділили,
визнали і, звичайно ж, оцінили по достоїнству. Але як ми самі ставимося
до оточуючих? Адже це дуже важливо. Великий Сенека говорив про те, “що
людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому своєї вигоди, не може
бути по-справжньому щасливою”.
Всі ми, рано чи пізно, приходимо
до розуміння цього правила, хтось раніше, а хтось пізніше. Діти і
підлітки, на мою думку, дуже часто вчаться на своїх помилках. Я це
спостерігаю, та й сам раніше набивав подібні шишки.
Не завжди ж
хочеться допомогти старій людині – поступитися місцем в транспорті або
піднести сумку. Хочеться скоріше дістатися додому, до комп’ютера, і
включити улюблену гру. Не завжди реагуєш на прохання батьків про
допомогу, а потім ображаєшся, що у відповідьне отримуєш розуміння. Це відбувається не миттєво, може пройти кілька днів або тижнів, але бумеранг повертається завжди.
