<span>789</span>
Називний: сімсот
вісімдесят дев’ять
Родовий: семисот вісімдесяти дев’яти
Давальний: семистам вісімидесяти дев’яти
Знахідний: сімсот вісімдесят дев’ять
Орудний: семистами вісімдесяти дев’ятьома
Місцевий: на семистах вісімдесяти дев’яти
348
Називний: триста сорок вісім
Родовий: трьохсот сорока восьми
Давальний: трьомстам сорока восьми
Знахідний: триста сорок вісім
Орудний: трьомастами сорока вісьма
Місцевий: на трьохстах сорока восьми
127
Називний: сто
двадцять сім
Родовий: ста
двадцяти семи
Давальний: ста
двадцяти семи
Знахідний: сто
двадцять сім
Орудний: ста
двадцяти сьома
Місцевий: на ста
двадцяти семи
<span>Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... </span><span>
<span>Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.</span></span>
Мій метелик - мій веселик,Він в садочок прилетів,На ромашку тихо сів.Ніжно квітку обіймав,Пелюсточки цілував.Ясне сонечко сміялось,А метелик так радів,Крильцями затріпотів.Тут ромашка загойдалась,Пісню гарну заспівала:Я метелика люблю,Я з веселиком дружу,Вранці він мене розбудить –<span>Я його гойдати буду.</span>
