Жена и ребенок Нафаня Тонкого.
Наверное потому что такие жанры подходят тебе
<span>На самом ли деле добру учит добро? Ведь, совершив хоть один раз добрый поступок, мы делаем приятно человеку, кому адресован этот поступок. Когда мы совершаем добрый поступок человеку, неважно, кому, хоть совсем постороннему, нам становится на душе легко и светло. Постепенно, совершая добрые поступки, мы совершенствуем свой характер. Заметьте, когда ты несешь в мир добро, люди к тебе тянутся, становится обширнее круг твоего общения. Сделав добрый поступок один раз - ты начинаешь помогать всем. К примеру, попробуйте помочь маме убраться по дому. Сразу понимаешь, каким трудом это дается, не будешь лишний раз дома раскидывать вещи, будешь поддерживать порядок. Добро дисциплинирует, делает нас лучше и чище</span>
<span>Майже сімдесят років минуло відтоді, як
закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства — Друга світова
війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в
атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і
залишитися байдужим тут теж не можна.<span>Оповідання М. Шолохова «Доля
людини» — один з таких творів. Головний герой — Андрій Соколов
розповідає випадковому зустрічному історію свого життя. Він іще не почав
говорити, а ми вже знаємо, навіть не знаємо, а відчуваємо, що
розповідь ця буде важкою. Та й не може вона бути іншою в людини, «очі»
якої, «немов присипані попелом, сповнені такою непереборною смертною
тугою, що в них важко дивитися». Андрій з дитинства був самотній: батьки
його та сестричка померли від голоду. Зустріч з Іриною стала для нього
подарунком долі. Ірина, яка сама виросла в дитбудинку, зрозуміла й
обігріла парубка. Усе в їхньому житті складалося так, як мріяли.</span></span>