У творі О.Назарука "Роксоляна" йдеться про Анастасію Лисовську (1506-1558рр) , доньку православного священника. Про цю радісну, веселу , повну енергії Настусю Лисовську, опісля наймогутнішу із жінок свого часу, яка ввійшла в історію під іменем Роксолана, і написана ця повість. Розпочинається ця книга жарким літнім вечором 1518 року.
И так,я попробую
духовность,одно из важнейших свойств,для начала узнаем,что такое духовность.Духовность-это
дальше не знаю
Начала:
жили были
как-то раз
одним днем
когда-то
концовки:
вот и сказочке конец,а кто слушал молодец
вот и конец
конец
Образ Павлуся в повісті "Скарб":
Павлусь – центральний персонаж твору О. Стороженка «Скарб». Це єдина дитина у родині, яка звикла, що їй всі догоджають. Він нічого не вміє робити, виростає справжнім ледарем. Таким виростили його батьки. Матір не випускала його в холод, бо син міг замерзнути. А влітку вважала, що йому сонце може напекти голову.
Павлусь мав прізвисько Лежень. Він дуже примхливий, байдужий до всього, що його оточує, егоїстичний. Персонаж любить лише смачно поїсти та багато поспати, а робота – це не для нього. Цим образом автор засуджує неробство та ледачість людей, які не мають сенсу життя.
<span>Межа між думою і історичною піснею досить тонка. Основна їх відмінність у тому, що перша виконується речитативом, а друга — співається. На відміну від історичної пісні, дума має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування. </span>Складовою частиною героїчного епосу нашого народу є історичні пісні. їх поява припадає десь на початок XV століття. Тематично вони пов’язані з боротьбою проти турецько-татарських завойовників та боротьбою проти власних та польських панів. У них подається народна оцінка історичних подій та історичних осіб.
Ду́ма — ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть. Дума (козацька дума) — жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.