Усе написано від мого польоту фантазії) )
<span>Щоранку я прокидаюся . І що ж я бачу ? Свою кімнату. У моїй кімнаті знаходиться все саме необходмости , тому вона дуже практична. Тут є моя затишна і м'яке ліжко , стіл за який я сідаю кожен день робити уроки і мій шафа з усією своєю одягом. Я застилаю своє ліжко м'яким ковдрою і пледом , і в кімнаті вже стає приємніше. Шафа у мене великий з двома дверцятами , коли його відкриваєш одна з дверей трохи скрипить , це з за однієї цікавої історії , але про це іншим разом. Перед тим як вийти я підходжу до свого столу і збираю всі свої підручники , на столі я бачу подряпини і маленькі цятки від ручки , це все із за того що я багато вчуся . Хоча в моїй кімнаті дуже мало меблів , але для мене вона сама затишна . Я вважаю що моя кімната це моя фортеця .</span>
Витер з гаэм розмовляэ шепче з осокою
Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували ,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с прохожих....Вона так обережно його тримала,як самий найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...Я не втрималась и заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила залиши свою адресу....пізніше я дізналася,що батьків позбавили батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй подарувала цуценя))))<span>Це справжня історія з мого життя,але якщо хочеш,можеш іі використати)))</span>
<span> зоря - сузір"я
гора - узгір"я
жнива- зажнив"я
юрба-з"юрмились
верх- надверхів"я
язик - під"язичні</span>
Тебе :Родовий відмінок (кого?) 2-га особа однини
тобі: давальний відмінок (кому?) 2-га особа однини
