Ему ведь наскучил Петербург (светская жизнь дворянина) , поэтому он и перебрался в деревню.
Он изменил свое отношение к людям, т.к. в Петербурге он был дворянин и многое себе не позволял (а в чем-то и слишком много позволял)
по приезду в деревню он оказался самым обычным жителем и увидел жизнь с новой стороны
Прочитай здесь, там всё очень подробно написано
В описании сражений под Дубио эти эпизодические действующие лица даже
выдвинуты на первый план. Впервой битве с самого начала ее выделяется
Демид Попович. «Все сбились II кучу, и каждому привел случай показать
себя. Демид Попович трек заколол простых и двух лучших шляхтичей сбил с
копей...» Автор затем рассказывает о гибели доброго казака Кобиты, после
чего дана картина геройских подвигов Кукубенко. Затем показана гибель
Бородатого, польстившегося на дорогие доспехи польского шляхтича, и лишь
вслед за этим развернуто описание героизма Остапа и военной хитрости
Тараса Бульбы. А заканчивается эта батальная сцена следующими словами:
«Многие показали себя: Метелиця, Шило, оба Пысаренки, Вовтузенко, и не
мало было всяких других».Рассказывая о разделении казацкого войска на
два отряда, Гоголь замечает: «Не мало было также сильно и сильно добрых
Козаков между теми, которые захотели остаться: куренные Демытрович,
Кукубенко, Вертыхвист, Балабан, Бульбенко Остап. Потом много было еще
других именитых и дюжих козаков. Вовтузенко, Черевыченко, Степан Гуска,
Охрим Гуска, Мыкола Густый, Задорожный, Метелиця, Иван Закрутыгуба,
Мосий Шило, Дёгтяренко, Сыдоренко, Писаренко, потом другой Писаренко,
потом еще Писаренко, и других добрых козаков».<span>В описаниях второй
битвы под Дубно вначале речь идет о Мосий Шило, о его мужестве и
доблести в прошлом, о его героизме в теперешнем сражении с поляками; на
смену Шило, павшему в бою, приходят другие герои - Кукубенко, Степан
Гуска, Метелиця, Бовдюг. Тарас Буль-ба активно направляет ход сражения,
вдохновляя своих друзей и соратников. Заключительная часть десятой главы
посвящена снова мужеству и бесстрашию Тараса и Остапа. Такое
соотношение главных и второстепенных героев, последовательно проведенное
писателем, подчеркивает народный характер героики</span>
Тарас Бульба – герой однойменної повісті Миколи Гоголя. У літературних творах існують головні герої (протагоністи) і другорядні персонажі. Але чи можна назвати Андрія і Остапа персонажами? Або ці три способу рівнозначні, і, відповідно, всі троє – головні герої? Щоб відповісти на ці питання, для початку потрібно розібратися з термінологією.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.
Питер пен-это сказка,т.к. вымышленное произведение