Роман "Три мушкетера" вызвал у меня массу эмоций, которые сформировали моё отношение к нему.
"Три мушкетера" пр понравились мне своим сюжетом. Там все так лихо заеручено, что не оторваться. Все события динамичные, следуют друг за до другом, начаты и завершены логически.
Язык вызывает восторг. Предложения легки на восприятие и в тоже время сложно построены.
Персонажи шикарны... Что друзья-мушкетеры, что красавица г-жа Бонасье, что хитрая Миледи. Каждый выделяется по своему, будь то спасение человека, красота или ум и хитрость.
Книга мне очень понравилась и я никогда не читал(а) ничего лучше.
Ответ:
Фамилии говорят сами за себя.
Жилин - главный герой. Его фамилия звучит даже мощно. Происходит от слов жилы и произносится, как что-то сильное, мощное.
Он всегда старался найти способ для того чтобы выжить.
Этот человек, даже в строках Толстого можно заметить, что он вызывает уважение.
Костылин - главный герой. Его же фамилия произошла от слова Костыль... звучит, как что-то слабое, менее значительное, будто упираешься во что-то. Этот человек полная противоположность Жилину.
Думает только о себе, надеется на чужую помощь. Отрицательное вызывает отношение.
Якою би людина не здавалася зі сторони, насправді кожен з нас дуже чутливий і потребує турботи і розуміння. Щоб зрозуміти це, кожен повинен проаналізувати самого себе, власне сприйняття світу, власні потреби за життя. Практично про кожного з нас піклуються, про нас турбуються батьки, вони забезпечують нас і гарантують наш побут. Уявіть, що було б, якби всього цього не було? Як би відчував себе людина, до якого ніколи і нікому немає діла? Думається, що сприйняття світу дуже змінилося б.
На щастя, отримувати турботу і людяне ставлення – це не єдина потреба людина, нормальна людина хоче і сам про когось піклуватися. З цієї причини, про кого б не йшлося, у нього є хтось хоча б один, кому не все одно, хто намагається поліпшити самопочуття, настрій або духовний стан людини. Але іноді це набуває просто фантастичні форми і проявляється в дивовижній самопожертві, відповідні приклади можна з легкістю відшукати і в творах літератури. Наприклад, у творі авторства О. Генрі під назвою «Останній листок» розказана історія з життя художників з їх власного кварталу. Одна з них, дівчина по імені Джонсі, сильно захворіла на пневмонію. Її проблема була в тому, що вона втратила віру в себе, у свою здатність одужати і вижити. Але на щастя для Джонсі і на нещастя для себе самого, поруч з Джонси знайшовся чоловік, який зміг здійснити вчинок великої важливості – інший художник на ім’я Берман. Джонсі була впевнена, що смерть її настане, коли з дерева за вікном опаде останній листок. Але він не опадав. Як виявилося пізніше, це був не листок, а малюнок Бермана. Старий художник хотів, щоб Джонсі вижила, він подбав про неї таким чином, адже факт того, що листок не опав, надав їй впевненості у власному виживанні. На жаль, ціною виживання дівчини стала смерть самого старого. Це надає новелі своєрідний трагізм і показує, що чудеса в одних трапляються за рахунок трагедії у інших.
Немає жодних сумнівів у важливості турботи і людяного ставлення між людьми. Іноді це має звичайні, спокійні і тривіальні форми, але час від часу турбота і бажання допомогти мають форму цього відважного вчинку, такий приклад нам був поданий Берманом. В усьому цьому дуже важливо розуміти, що кожна людина має внутрішню потребу допомагати ближньому точно так само, як і отримувати чужу допомогу. Такий устрій душі людини, його не змінити.
33 года он рыбачил так в сказке говорится
Екатерина Трубецкая совершила подвиг,последовав за мужем на каторгу в Сибирь.Это подвиг во имя любви,жена разделила все тяготы его ссылки,поддерживала морально в тяжёлое время.Трубецкая выполнила и свой гражданский долг,она разделала революционные взгляды мужа.
Её подвиг в её преданности мужу и как супругу,и как человеку.Она добровольно обрекала себя на нечеловеческие условия существования.Своим примером она доказала силу русских женщин,величие их духа и стальную волю.За княгиней последовали и другие жёны и невесты декабристов.Их не остановило потеря всех титулов,званий,материальных благ.
Николай Некрасов воспел подвиг княгини Трубецкой и других жён декабристов в поэме "Русские женщины".Екатерину отговаривал сам генерал-губернатор ,но осталась непреклонна в своём решение следовать за мужем:
"<span>Нет,в этот вырубленный лес
Меня не запомнят,
Где были дубы до небес,
А нынче пни торчат!"
</span> Губернатор уговаривает Трубецкую не ехать в Сибирь,предлагает княгине вернуться в общество,к обычной жизни,забыть что случилось и жить дальше.Но Княгиня не может вернуться в такое общество-лес,её не заманят никакие лестные предложения,так как были вырублены могучие дубы-декабристы,а жить среди пней-напоминании о них,княгиня считает невозможным.Трубецкая сравнивает декабристов с дубами,которые срубили в расцвете жизни и сил-отправили на каторгу или казнили.Общество потеряло лучших представителей,борцов за свободу против самодержавия,лес опустел,остались пни.
Духовная красота ,сила воли,самопожертвование Трубецкой оставили в истории глубокий след.Подвиг княгини -это пример мужества,самоотверженности русской женщины.Хрупкие берёзы не согнулись от ветра власти,не сломались от урагана самодержавия,они выстояли и спасли своей преданностью дубравы ,которое поредели от бурь.
