<span>a. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
</span><span>c. Нагрівайте горючі рідини тільки на водяній бані.</span>
Мій тато будівельник. Кожного дня він будує будинки, в яких потім житимуть люди. Тато завжди дуже старанно виконує свою роботу, бо від цього залежить безпека майбутніх мешканців. У мого тата "золоті руки". Він один з найкращих будівельників і його керівник завжди ставить роботу тата за приклад. Робота будівельника дуже небезпечна. Тато працює на висоті, над його головою будівельний кран переносить важкі бетонні панелі. Ми з мамою завжди переживаємо за тата, бо він у нас найкращий.
Десь так, а десь ні. Все від школи.
Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.