поширена думка, за потребою, помилитися через неуважність, оплата за домовленістю, найближчим часом
Разом:
якщо слово без не не вживається: негайно, невинно;коли до слова можна добрати синонім:негайно, невинно;коли прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно, незбагненно, незрівнянно;у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недороблено, недосказано.Окремо:
при наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно.(Нар. творч.);коли у реченні присутнє заперечення: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло.(Нар. творч.);з підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже, не зовсім, не можна;при словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському.
1)Навчаючись у школі, я відвідував гурток авіамоделістів. Ознайомлюючись із цікавими моделями, я вивчав будову літаків. Згодом, набувши досвіду, сам спробував сконструювати модель. Як виявилося, ця робота вимагає зосередженості, акуратності, посидючості - саме цих рис мені часто бракувало
Тетяно Павлівно, будь ласка, дозвольте вийти з класу.
Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора.
Наша рідна земля багата родючими землями, настільки гарними, що у роки Великої Вітчизняної війни німецькі загарбники вагонами вивозили її на Захід. Багата українська земля і своїми надрами, які приховують в собі багато корисних копалин, зокрема вугілля і руду, газ і нафту, золото і бурштин. Але найбільше багатство нашої країни – це український народ.
Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства наших співвітчизників, його ліричну пісню і милозвучну мову, його численні традиції і славетну історію. Та й сам український характер – доброзичливий, відкритий, щирий – головне багатство України. І це багатство дійшло до наших часів, його ми повинні зберегти і у цілості передати майбутнім поколінням.
У кожного з нас своє поетичне бачення рідного слова, але кожен з нас так само повертається до материнської мови з височінь загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.
