Французские революционные войны — серия конфликтов с участием Франции, проходивших в Европе в период с 1792 года, когда французское революционное правительство объявило войну Австрии, по 1802 год, а именно до заключения Амьенского мира.
Великая французская революция 1789 года сильно отразилась и на смежных с ней государствах, побудив их пойти на решительные меры против угрожавшей опасности. Император Священной Римской Империи Леопольд II и прусский король Фридрих-Вильгельм II на личном свидании в Пильнице условились остановить распространение революционных идей. К этому их побуждали и настояния французских эмигрантов, составивших в Кобленце корпус войск под начальством принца Конде.
Битва при Вальми.
Военные приготовления были начаты, но монархи долго не решались на открытие враждебных действий. Инициатива последовала со стороны Франции, которая 20 апреля 1792 года объявила войну Австрии за её неприязненные действия против Франции. Австрия и Пруссия заключили между собой оборонительный и наступательный союз, к которому постепенно присоединились почти все прочие германские государства, а также Испания и короли сардинский и неаполитанский.
Ответ:
Розпад імперії Карла Великого почався майже відразу після його смерті в 814 році. Однак вона стала тільки каталізатором, адже основна причина полягала в тому, що до цього часу завершувався процес європейської феодалізації. Каролінґи об’єднали безліч земель під своєю долонею завдяки тому, що їх численним васалам до певного історичного моменту було вигідно підтримувати імператорську владу.
Розпад імперії
Людовик Благочестивий, син Карла, ним же самим і коронований, через три роки після смерті батька розділив його володіння між власними синами, так що вже в 817 році імператору належала тільки верховна влада.
Однак це розділ не був останнім – він породив ще кілька, результатом яких стало безліч смут. Уже після смерті Людовика (це сталося в 840 році), його сини з’їхалися в Верден і домовилися про остаточний розподіл земель. Ув’язнений в 843 році Верденский договір (дата його укладення стала датою юридичної розпаду імперії) визначав кордони держав по народностям – французької, італійської та німецької. Відповідно, фактично він став основою для утворення відповідних європейських держав.
Треба сказати, що такий розпад на велику кількість політичних одиниць, часто дрібних, був обумовлений зміною положення феодалів по відношенню до централізованого управління: вони стали фактично незалежними від неї, мали власні армії і успішно справлялися з придушенням повстань закріпачених селян. Оскільки в той час панувало натуральне господарство, поділ стало неминучим. Ці причини, в основному, і викликали процес поділу.
Объяснение:
1. Все княжества объединились вокруг Москвы.
2. Россия избавилась от ордынского владычества
3. Иван Третий принял титул Государь всея Руси
Бородинское сражение после аккуратно Москвы