Я б зробила вільний графік відідування.. тобто учні б ходи на предмети які їм справді цікаві..тому що на даний час ми вчимо все а на стадії вибору професії губимося.я важаю ми тратимо час..в розвинутих країнах підлітки з 10 років знають ким хочуть бути.. можливо то і правельно бо задяки мріям ми досягаємо успіху у любій сфері..також я б організувала туристичний збір.. тобто виділяла б кошти..на екскурсії ..усю свою юність ми проводимо начаючи і тому могли би побувати в різних видатних місцях..а також за відміне навчання вручати путівки в різні краіни світу можливо б тоді учні знали чого вони прагнуть і сміло йшли до своєї мети..<span> </span>
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
Говорила- минулий, однина, жіночий
відповідає- теперішній, однина, 3-тя особа
виграватимуть- майбутьній, множина,3-тя особа
створив-минулий, однина, чоловічий
готуватиме- майбутьній, однина, 3-тя особа
