Повiсть «Земля» висвiтлює одвiчнi проблеми — людини i землi, злочину й кари, батькiв i дiтей. Трагiчна iсторiя родини Федорчукiв — це новiтня iнтерпретацiя християнського мотиву братовбивства, хоч i написана за реальними подiями, що вiдбулися в с. Димка, де жила якийсь час О. Кобилянська. Цьому творовi притаманнi глибокий психологiзм та символiзм у розкриттi образiв. Так, Михайло i Сава — протилежнi психологiчнi типи. Марiйка та Iвонiка — уособлення цiнностей народності моралi, Сава i Рахiра — втiлення духовності і деградацiї, образ Анни передає трагедiю шляхетності;, чутливості; душi в жорстоких обставинах тогочасного сiльського життя.
Михайло Федорчук, син заможного господаря - парубок працьовитий, красивий і сильний, чесний та порядний. Його молодший брат Сава - людина слабкої волі, байдужа до господарства. Якщо до Михайла люди ставилися приязно, то Сава спілкувався лише з Рахірою. Все село знало її як пусту дівчину, що не цуралася навіть крадіжки. Втім, Сава, засліплений любов'ю, не хотів нікого слухати та під впливом Рахіри ставав із кожним днем гіршим. Єдине, що Сава робив із задоволенням - виходив у поле та стріляв зайців і горобців.
Отже, Михайло був єдиною надією батьків, лишалося тільки дочекатися, коли він відбуде службу в армії. Але одного ранку, коли Михайло перебував у відпустці, його знайшли вбитим у лісі.
Не важко здогадатися, що вбивця -- Сава, втім, прямих доказів цього немає. Можливо, такі докази можна було б знайти, але батько Сави, який першим здогадався, хто є вбивцею, знищує та замовчує всі докази. Підкорившись батьківському інстинкту, Івоніка та Марійка Федорчуки намагаються врятувати свого тепер уже єдиного сина.
Які ж мотиви спонукали Саву вбити свого рідного брата? Як і в біблійній Книзі Буття, головний мотив - це заздрість. Сава хотів за будь-яких умов одружитися з Рахірою. Батьки погрожували йому, що в такому випадку він не дістане землі. Виходило, що вся земля заможної родини Федорчуків належатиме Михайлові? Сава, хоча спочатку й був байдужим до землі та праці, відчув смак до господарства, поки Михайло перебував в армії. Він не хотів ані покинути злодійку Рахіру, ані лишитися без землі. До того ж, і Рахіра ставила свої умови: вийде за Саву, тільки якщо той буде мати землю.
Сава бачив лише один вихід - убити Михайла, свого рідного брата.
Однією з найвагоміших пам’яток історії
культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й
залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на
території сучасного Києва.
Києво-Печерська
лавра була заснована майже тисячу років тому. Сьогодні тисячі людей
приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір
мистецтва, а й поклонитися справді святому місцю. Заснували святиню
українського народу два православні монахи, які вирішили відмовитися
спілкуватися із зовнішнім світом та вирили собі печери для того, щоб
жити в них та молитися Богу. З часом до них стало приєднуватися все
більше людей і згодом невеличкі печери перетворилися у монастир.З протягом часу монастир ставав все могутнішим и обирав все більше
значення у духовному житті нашого народу. Згодом мешканці монастирю
почали будувати різноманітні господарчі та релігійні споруду вже зовні.
Саме ці споруди згодом перетворилися у досить великий комплекс із
багатьма храмами, який було оточено кам’яною стіною. І зараз
Києво-Печерська лавра поділяється на дві частини – наземну частину
монастиря і печери. Доречно додати, що лавра здобула назві саме від цих
печер, бо вони стали основою усього монастирського комплексу. Цей
монастир заробив назву лаври не миттєво, до цього він йшов не одно
століття, а здобувши таку честь став одним із трьох наймогутніших
монастирів того часу.Печери були останнім притулком для тих, хто вирішив провести залишок
свого життя в самотності, для тих, хто жив в них та помер у стародавні
часи. Зараз у печерах Києво-Печерської лаври знаходиться найбільша у
світі кількість похованих святих, їх налічується сто дев’ятнадцять. Тут
можна побачити і останки легендарного Іллі Муромця, і людини, яка почала
написання історії
нашого народу – монаха на ім’я Нестор-літописець, і святого Агапія,
який, за стародавньою легендою писав ікони, які зцілювали безнадійно
хворих. Кажуть і зараз якщо підійти до однієї з цих ікон або до святих
мощів і поцілувати їх, то всі хвороби назавжди залишать людину. В одній з
легенд йде мова про те, що , тіла померлих пустельників клали в одне з
сирих приміщень печер, а коли до них через багато часу приходили люди,
то вони бачили, що тіла монахів зовсім не розклалися, а перетворилися на
справжні мумії.
розміри печер, які було збудовано під монастирським комплексом, вражають
своїми масштабами навіть наших сучасників. Не менш вражає і архітектура
наземної частини лаври. У наш час у соборах Києво-Печерської лаври
постійно поновлюються фрески, які в більшості релігійних споруд цього
комплексу зроблені в стилі українського бароко. Для цього стилю найбільш
характерні величність, блискучість і різнокольоровість фарб. Найвищою
спорудою цього комплексу є височенна дзвонаря. Зараз вона не виглядає
такою високою на фоні сучасних споруд, але для свого часу була однією з
самих високих. Вона сягає приблизно триста метрів заввишки, і щоб
піднятися до самої верхньої її частини, треба подолати понад чотириста
сходинок. Києво-Печерська лавра є одним із найдорожчих архітектурних і
духовних надбань українського народу, і тому, щоб не загубити його,
треба берегти її, вносячи посильний особистий вклад у її відновлення та
реставрацію.
<span>
</span>
ПАРТНЕР
партнер; ч.
(франція.)
ДЕКОРАЦІЯ
декорація; ж.
(лат., від прикрашаю)
Торт (італія)
411 батарею поставили в дом. Нам привезли 411 батарею. У нас сломалась 411 батарея.У нас нет 411 батареи. В доме 411 батарея.
Сьогодні у нас був веселий урок, Петрик як завжди не слухав учительку.
Зелена парта стоїть у нашому класі.
<span>Надворі стоять пишнокосі берізки, і в них не можливо не закохатись.</span>
