На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки. Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає ім рости. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом. Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.
На столі лежав списаний учнем зошит.
доконаний вид, минулий час, пасивний стан
На клумбі пишався розквітлий тюльпан.
<span>доконаний вид, минулий час, активний стан
</span>Петро полюбляв дивитися на палаючий вогонь.
<span>недоконаний вид, теперішній час, активний стан.
</span>Скрізь лежало пожовтіле листя.
<span>доконаний вид, минулий час, активний стан.
</span>Птахи сумно пролітали над почорнілим полем.
<span>доконаний вид, минулий час, активний стан</span>
Море (с.р.,одн.). Хвилі(ж.р., мнж.). Берега(ч.р.,одн.). Пісок(ч.р.,
одн.) Піну (ж.р., одн.). Човном (ч.р.,одн.).
Правильною буде форма: у більш вузькому. (В українській мові використовується лише одна з можливих форм ступенів порівняння прикметників, а не обидві водночас. Тобто правильно як "вужчий", так і "більш вузький", а от "більш вужчий" - груба помилка)
Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . Христина повернулась додому стомлена, але щаслива