Лісова школа
В лісі є лісова школа.В лісовій школі вчиться білочка Пухнаста,заєць Вуханець,їжак Колько,ведмедик Косолапий,лисичка Сестричка і вовчик Братик.Всього шість учнів.В цій школі є директор. Його звати Бурмило Михайлович.Також є і вчителі це:вчитель фізкультури мавпа- Макак Макакович,вчитель який вчить дітей -Марія Ягуарівна,вчитель з читання-Сова Мудра.В цій школі діти вчаться добре,але іноді бувають погані оцінки.Коли починається урок діти сідають за парти і читають.Цей урок їм проводе вчителька Сова Мудра.Коли закінчується урок дзвенить дзвоник.Дзвоник в них такий: кукушка сидить на гілкі і кує.І так кожен урок.В лісовій школі всі вчителі чомусь вчать дітей.І це приносить їм задоволення,а діти більше пізнають.
Коли починається літня спека, я зі своєю сім'єю їду відпочивати в ліс. Розбиваємо на лісовій галявині табір, встановлюємо намети і кухню. Моя сім'я дуже любить активний відпочинок, тому такий варіант нашого відпустки всіх влаштовує. Батько у мене завзятий рибалка. Він ніколи не пропускає можливості посидіти з вудкою, в надії витягнути велику рибку. Це захоплення і прищепив мені, і моєму молодшому братику. А ще відпочиваючи в лісі ми дуже сильно любимо збирати гриби.
Там їх величезна кількість, починаючи від отруйних поганок і закінчуючи справжніми делікатесними грибами. Мама дуже смачно готує їх, перетворюючи страва з них справжній кулінарний шедевр.
Зараз я закінчую останню шкільну тиждень, намагаючись на відмінно закрити всі предмети. І вже через кілька днів ми поїдемо відпочивати. Мама заздалегідь підготувала всі речі, а батько дістав з гаража нашу човен і всі рибальські снасті. Батьки мої вже у відпустці, тому залишилося дочекатися моїх канікул.
Нарешті настав довгоочікуваний ранок, коли я усвідомив, що в школу мені більше не потрібно і ми можемо їхати на Оскіл. Забравши всі свої речі ми вирушили до машини і вже через десять хвилин на всій швидкості наближалися до місця нашого відпочинку.
Приїхали ми через дві години. Навколо панувала атмосфера відпочинку, долинав легкий спів птахів і дзижчання бабок. В лісі відчувався особливий аромат сосен, розігрітих на пекучому сонці. Помилувавшись природою навколо ми почали встановлювати свої намети. Встановивши свій табір, мама займалася приготуванням обіду, а батько готував снасті для установки гумки. Це не складне пристосування, яке складається з угорки та волосіні з гачками з червоною ниткою. На пляжі, перед обривом стоїть дерев'яна сижа, на яку ми встановимо снасть. Я і мій молодший брат буде на неї ловити. Через годину снасть була встановлена і залишилося тільки дочекатися часу вечірнього кльову. З братом я піду на рибалку до шести вечора, саме тоді починається жор окуня. А батько попливе на човні, в надії зловити щуку. З нетерпінням дочекавшись вечора, ми пішли на сиджу. Як же мені подобається ловити на гумку, адже на гачки чіпляється за кілька окунців відразу. Це дуже цікаве заняття. Половивши дві години, ми набили повний садок окуня, якого засолим і потім вийде смачна тарань. До восьмої години повернувся батько з великої щукою. Його радість переповнювала. Вислухавши похвалу від мами, ми повечеряли і відправилися гуляти по лісі. Так і завершився мій перший день відпочинку, а завтра нам належить поплавати на човні і похід за грибами.
ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
26 квітня 1986 р,на Чорнобильській АЕС, сталася найбільша в ісорії аварія. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію, поширилися на північну частину України, Білорусії, Польщі, Прибалтики, Швеції, та багато інших країн. З району чорнобиля, евакуйовано, дуже багато людей та дітей.Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому маштабі.
