Автор во время лечения в санатории на южном берегу, где его окружала великолепная природа и целебный морской воздух, почувствовал тоскую и сделалась ему одиноко.
Море своим шумом нагоняло на него тоску. И только прогуливаясь в Приморском парке он понял что ему не хватает родных березок. <span>Белые стволы берез пестрели в его глазах,а от взгляда на нежную зелень листьев было так хорошо и спокойно у него на душе.
</span> Я не могу разделить мнение автора. Во время отдыха на берегу моря, я полон сил и энергии. Которым меня заряжают морской прибой, и палящее солнце. Впрочем, говорят, что всяк видит и любит море по-своему. Может, так оно и есть.<span>
</span>
Ну как произошли.
Сякера-это вообще белорусское слово. Вроде топор. (От слова сечь, наверное)
Грабли-раньше так называли палку с зубцами, которая что-то цеплять или удерживать помогала. (Ну а произошло. Загребать)
Ну а дрывотня...Это что-то деревянное что ли.
Моя матуся
Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце".
Лялялляляялялялялялялляля