<span>
</span>Кожне нове покоління відрізняється від попереднього. Ми не будемо такими, як наші батьки, а наші діти - такими, як ми. Погано це чи добре? Чим вони відрізняються від нас? Про це говоримо далi
Враження, що світ еволюціонує і ще в утробі матері
в дитину "вмонтовується" знання усіх новітніх технологій.
1. Егоїзм
Нинішнє юне покоління майже не читає і не грає в колективні ігри. У дітей, які проводять більшу частину часу на самоті перед монітором комп'ютера, набагато пізніше включаються в роботу частки мозку, відповідальні за емпатію (співпереживання).
2. "Схоплюють" усе на льоту
Оперативна пам'ять і коефіцієнт активної діяльності мозку сучасних дітей розвинені набагато краще, ніж у дорослих. Швидкість життя і швидкість реакцій перевищує норми минулих років. До прикладу, мова у юних сучасників розвивається до чотирьох років і це вже вважається нормою.
<span>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Похід у поліклініку. Як підготувати дитину?</span>
3. Схильні до пригнічених емоцій
Рівняючи себе з "мультяшними" персонажами діти таким чином справляються зі своїми комплексами. У кожній дитині живе якась субособистість, яка чогось боїться. Взявши в руки могутнього трансформера, або безстрашну людину-павука, дитина начебто стає невразливою, отримує доступ якоїсь ресурсної силі. Через такі іграшки діти можуть проявляти пригнічені емоції.
І все, що залишається нам, батькам, - контролювати, допоки це можливо, перебування чада за комп'ютером, телевізором, і те, чим діти бавляться та у які ігри грають.
Пан тыбурций понял что вася не такой как его отец
<span>А. С. Пушкин, взяв за основу летописный источник, создает самобытное поэтическое произведение «Песнь о вещем Олеге» . </span>
Вариант 1
В школе появляется новый учитель математики Харлампий Диогенович. С первых минут появления в школе ему удаётся установить на уроках "образцовую тишину". Харлампий Диогенович сразу заинтриговал своих воспитанников тем, что он никогда не повышал голоса, не заставлял заниматься, не грозился вызвать родителей в школу. Его главным оружием был юмор. Если ученик как либо провинился, Харлампий Диогенович шутил над ним, и весь класс не мог удержаться от смеха.
Однажды ученик 5 "Б" класса (от которого ведётся повествование), не выучив домашнего задания, пришёл на урок к Харлампию Диогеновичу. Мальчик очень боялся, что после своего выхода с домашним заданием к доске станет мишенью для искромётного юмора своего учителя. Через некоторое время после начала урока в класс вошёл доктор вместе с медсестрой, которые проводили вакцинацию от тифа среди учеников школы. Они разыскивали 5 "А", но по ошибке зашли в параллельный класс. Чтобы обезопасить себя от выхода к доске, ученик-повествователь вызвался проводить врачей на урок к 5 "А". Более того, пока они шли коридорами школы "доблестному" пятикласснику удалось убедить врачей начать вакцинацию в 5 "Б". Таким образом ему удалось спасти от неминуемой двойки и юмора учителя себя и своих одноклассников.
После докторских "экзекуций", сорвавших урок, до звонка оставалось совсем немного времени, и в этот промежуток Харлампий Диогенович решил-таки послушать решение домашнего задания у нашего пятиклассника. Герою, только что спасавшему класс, не удалось избежать ни сарказма своего преподавателя, ни смеха своих собратьев по классу. С тех пор он гораздо ответственнее стал подходить к домашним заданиям. Этот подвиг был не из-за смелости, а из-за трусости, из-за того, что он не сделал домашнее задание по математике.
Люли- люли- люленьки
Спите мои заюленьки
Спите мои заиньки
Завтра будут пряники