Все, кто занимается данными видами деятельности, что-то добывают (на охоте мясо или шкуры животных, на рыбалке рыбу, при бортничестве мёд)
Однозначного ответа не дает никто. Одни считают, что главную роль сыграла плохая подготовка французов к русской кампании, чрезмерная самоуверенность Наполеона и суровость российского климата ("зима"). Другие историки особо выделяют храбрость русских солдат и небывалый патриотический подъем ("остервенение народа"). Третьи с восхищением пишут о блестящей тактике Барклая-де-Толли и позже Кутузова, не вступавших в решающую битву и выматывавших противника вплоть до Бородина. Адам Замойский называет решение "бросить кость" Наполеону, отдав ему Москву, "блестящим". Четвертые возражают, что называется, по всем пунктам, кроме стойкости русской армии (ее не оспаривает никто).
Ответ:
Земледельцы и ремесленники были основной рабочей силой в Древнем Египте, но в то же время они считались низшим сословием, которое обязано было кормить фараона, его солдат и многочисленную армию слуг и чиновников.
Объяснение:
Они платили многочисленные налоги и должны были трудиться с утра до вечера, чтобы прокормить семью
Ярослав Мудрий (978—1054)
Перш ніж стати Великим князем Виївським, Ярослав княжив у Ростові та Новгороді. Лише у 1025 році Ярослав остаточно затвердився в Києві і став «самовладарем» на Русі. Із цього часу великий князь відмовився від ролі полководця і став одним із найвидатніших просвітителів східнослов’янського світу і політиком, який підніс на нечувану висоту авторитет Давньоруської держави.
Велич Ярослава полягала не в політичних успіхах і не у вдалих війнах, а в його невтомній праці, спрямованій на внутрішній устрій руських земель. Князь доклав чимало зусиль для подальшого поширення християнства на Русі, а для цього були необхідні освіта і підготовка руських священнослужителів. Він заклав храм святої Софії, пишно прикрасивши його фресками та мозаїкою; там же було зведено монастирі Святого Георгія і Святої Ірини. Прообразами цих будівель слугували споруди Константинополя і Єрусалима.
За часів Ярослава широко перекладалися слов’янською мовою рукописні грецькі книги. Князь був пристрасним книголюбом, скуповував сувої та рукописи і віддавав їх у бібліотеку Софійського собору, яка була доступною для загального користування. Для поширення грамоти він повелів духівництву навчати дітей, і деякі училища того часу налічували до трьохсот учнів. При Ярославі було складено «Руську правду» — збірник законодавчих настанов, які діяли на Русі. Він будував нові міста, захищав торговельні шляхи від кочівників, розвивав відносини із Заходом.
<span>Ярослав помер у Вишгороді під Києвом у віці 76 років, ще за життя розподіливши київські володіння між синами. У своєму заповіті мудрий правитель застеріг своїх спадкоємців від суперечок і міжусобиць і заповів жити у братній любові.</span>