Стихотворение «Письмо матери» было написано С.А. Есениным в 1924 году. Жанр его обозначен в названии – письмо. Основная тема – тема материнства, родного дома, сыновней любви. Произведение носит исповедальный характер. В голосе лирического героя звучат грустные, покаянные ноты.
Композиционно мы можем выделить в произведении три части. Первая часть – три начальные строфы. Здесь поэт обрисовывает образ родного человека, которому можно излить душу. Первая часть содержит вопрос, приветствие и развернутый ответ. Четвертая, пятая, шестая и седьмая строфы – вторая часть стихотворения. Здесь лирический герой предстает перед читателем. Две последние строфы вновь возвращают нас к образу матери.
Таким образом, мы имеем кольцевую композицию. В начале стихотворения и в финале его возникает образ матери, обрамляя мысли лирического героя о родном доме и его исповедь. Строчки «Что ты часто ходишь на дорогу В старомодном ветхом шушуне» также окольцовывают основную часть письма.
Стихотворение написано пятистопным ямбом, катренами, рифмовка – перекрестная. Поэт использует различные средства художественной выразительности: эпитеты («вечерний несказанный свет», «в…синем мраке», «горький я пропойца»), метафору («струится свет»), анафору («Ты одна мне помощь и отрада, Ты одна мне несказанный свет»), риторический вопрос («Ты жива еще, моя старушка?»), инверсию («Не такой уж горький я пропойца»), просторечные выражения («саданул», «шибко») аллитерацию («Я по-прежнему такой же нежный»), ассонанс («Пусть струится над твоей избушкой»).
<span> «Письмо матери» – одно из лучших произведений Есенина. Лирический герой поэта обретает в нем свои характерные черты. Стихи эти очень напевны, музыкальны, на их основе создан великолепный романс.</span>
<u>Ахілл.</u> Центральна фігура поеми - Ахілл, лицар серед ахейских воїнів - син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди. Він «кратковечен», йому судилася велика слава і «швидка смерть». Ахілл зображується настільки могутнім героєм, що вороги-троянці бояться виходити зі стін міста. У дитинстві мати, богиня Фетіда, намагалася зробити тіло Ахілла невразливим, і тільки в п'яту можна було поранити його. В «Іліаді» мотив невразливості Ахілла не має великого значення; непереможність Ахілла виходить з його внутрішніх якостей. Ахілл прагне проявити себе героєм, знаючи, що йому судилося коротке життя. <u>Агамемнон</u> - верховний вождь ахейців, син Атрея і Аеропа. «Іліада» описує Агамемнона доблесним воїном, проте не приховує його зарозумілості і непоступливості; саме ці якості ватажка є причиною багатьох лих для греків. Хвастощі вдалим пострілом на полюванні викликає гнів богині Артеміди, і вона позбавляє грецький флот попутного вітру. Захопивши в набіги на околиці Трої Хрісеіду, він отказиваетсч повернути У відповідь на вимогу Ахілла повернути дочку батька він відбирає у Ахілла полонянку Брісеіда, чим накликає гнів героя. <u>Патрокл</u> - соратник Ахілла. Хоча він і є одним з наречених Олени, участь його у війні більше пояснюється дружбою з Ахіллом. Одягнений у обладунки свого друга, на його колісниці, запряженій безсмертними кіньми, Патрокл звернув троянців в втеча і убив понад 20 троянських воїнів, в тому числі, знаменитого героя Сарпедона. Захоплений боєм, Патрокл забув заповіт Ахілла, наказав йому повернутися, як тільки супротивник буде відтіснили від Ахейського табору. Патрокл переслідував троянців до самих стін Трої і там загинув від руки Гектора, якому допоміг Аполлон. У зав'язалася сутичці над убитим Патрокл Гектору вдалося стягти з нього обладунки, тіло ж Патрокла ахейці, очолювані Менелає і Аякс, відбили і забрали до табору. Тут Ахілл влаштував Патрокл урочисті похорон: над похоронним багаттям в жертву героя було принесено 12 полонених троянських юнаків.<u>Менелай </u>- брат Агамемнона, спартанський цар, чоловік Олени. Менелай і Олена прожили безтурботно близько десяти років, після чого викрав Олену троянський царевич Паріс. Незабаром Менелай був поранений Пандар стрілою. Ще раз Менелай проявляє доблесть, обороняючи від Троянців тіло вбитого Патрокла. Менелай входить до числа грецьких воїнів, переховуються в дерев'яному коні, і в ніч падіння Трої вбив троянського царевича Деїфоб, що став чоловіком Олени після смерті Паріса.Олена - дружина Менелая, спартанська цариця, найвродливіша з жінок. Батько її Зевс, а мати - цієї богині. Слух про красу Олени распртостраняется настільки широко по всій Греції, що сватати дівчину збираються герої всієї Еллади. Чоловіком вибирається Менелай. Але Паріс викрадає Олену і біжить з нею до Трої, захопивши з нею великі скарби й багато рабів. Олена в «Іліаді» явно тяготиться своїм становищем, в ніч узяття Трої симпатія Олени на стороні греків. Після падіння Трої Менелай хотів убити її, але, побачивши дружини він випускає меч з рук і прощає її. Ахейське військо, вже готовий побити Олену камінням, побачивши її, відмовляється від цієї думки.<u>Одіссей -</u> цар Ітаки, син Лаерта і Антіклеі, розумний, хитрий, спритний і практичний герой. Завдяки його винаходу -- дерев'яного коня, - загинула Троя. Він - носій практичної розумності, невтомної енергії, далекоглядної здатності орієнтуватися в складних обставин, вміння красномовно і переконливо говорити, мистецтва поводження з людьми. Одиссей перемагає не тільки зброєю, але словом і розумом. Одиссей «славен списом», «великий душею і серцем». У стрільбі з лука його перевершує тільки Філоктет. Підкреслюється його «Бездоганність». Проте він сам зізнається царя Алкіной, що славиться хитрими вигадками серед людей. <u>Аякс Теламонід</u> - двоюрідний брат Ахілла, доблесний воїн величезного зросту і могутньої статури. Він метає в Гектора величезний камінь і пробиває їм щит ворога. Троянці в страху розбігаються перед ним. <u>Гектор</u>-син Пріама і Гекуби, головний учасник війни на боці троянців. Він очолює бойові дії, сам відрізняючись силою і геройством. Двічі бореться з Аяксом Теламонідом. <span>В «Іліаді» безліч інших значущих персонажів, що виступають в епізодах або на Протягом усієї дії: Діомед, Еней, Пандар, Андромаха. Крім того, події розгортаються паралельно на Олімпі, стреді богів: в дію беруть участь Зевс, Афіна, Аполлон, Гера, і інші.</span>
Лжи остерегайтесь и пьянства, от того душа погибает и тело
Напои и накорми просящего
Убогих не забывайте и подавайте сироте
Соблюдайте свое слово
Старых чтите, как отца, а молодых, как братьев
Больного навестите, покойника проводите, ибо все мы смертные
Мой самый любимый рассказ Чехова -это "Тоска" в этом произведении очень много сымсла .Там рассказывается про одного человека у котрого умер сын и дочь.Сын умер неделю назад.А к дочери он не ездит.Я считаю что это может быть связанно с тем ,что он думает что не будет ей нужен.Рассказа полон печали и одиночества.Так как этот человек уже пожелой поэтому когда он возит людей из-за плохого зрения ездит из стороны в сторону.Мой вывод насчёт этого рассказа в том ,что порой нужно лишь забота,понимание для полного счастья .Цените ваший родный и близкий .Этот рассказал мне какие должны быть настоящие ценности.
