Он был слишком гордым и свуенравным человеком,который если обиделся или что-то не воспринял в серьез не будет метать когти.
Взлетали с деревьев
( преимущественно верб)
1. Очень интересная тема!
2. Природа из покон веков давала человеку свою тепло и заботу, снабжала всем необходимым.
Ведь именно природа нам так важна. К сожалению люди губят природу.Люди срубают вековые леса, убивают животных. Неужели не имеют права жить слониха убитая из за бивней или дельфин запутавшийся в сеть?
Этой теме посвящается литературные произведения, песни. Пожалуй ярким примером этого может послужить известная всеми песня Майкла Джексона -Песня земли.
А сколько всего перенесла наша, родная природа?
Низкий поклон моей, родной природе.
P.S Я так чувствую, может это и бред.
Карл Великий- імператор франків, дядько Роланда в поемі. Історичний Карл Великий досить мало нагадує сивобородого, навченого роками й досвідом владику - у момент іспанського походу йому було всього 30 років, У поемі йому 200 років, і вигляд його підкреслено патріархальний, що типово для народних надань. У поемі також створюється гиперболизированное в дусі епосу подання про моці імперії Карла: поряд з областями, які дійсно належали імператорові франків або були їм завойовані, називаються ті країни й міста, які в імперію Карла не входили (Польща, Шотландія, Уельс, Англія, Константинополь та ін.) і навіть ті, які не існували в VIII в. (Нормандія).
Карл Великий виступає в поемі як втілення духу хрестових походів: діями його керує архангел Гаврило; подібно Ісу Навину, він зупиняє сонце, щоб встигнути покарати невірних; йому сняться віщі сни Взагалі, через всю поему проходить паралель із євангельською притчею про Христю. Дванадцять перів уподібнюються апостолам, зрадник Ганелон якоюсь мірою прирівнюється до Іуди, а в поводженні самого Карла часом проступає мученицька покірність долі: “Я не можу потоки сліз стримати! /Граф Ганелон людей моїх погубить, - /Сьогодні вночі ангел мені з’явився/ И віщий сон виявив очам моїм”.<em />