Хемінгуей й справді не вкладає песимістичного звучання в мотив твору "Старий і море". Так, у творі розповідається про важке життя старого рибалки, та ось речень про те, що Сантьяго не любить своє життя - я не побачила. Тому що - Сантьяго любив життя таким, яке воно в нього є. Згадати, наприклад, ситуацію у морі, коли старик спочатку довго виловлював рибину потім довго плив з нею до дому, до цього оточений акулами. Якби йому набрило та остогидло життя, він би не так змагався за нього, як тоді. Хемінгуей написав цю повість, жодним словом не додавши їй песимістичності.
Весна пришла. Распустились почки на деревьях и кустах, запели птицы. Их веселые голоса заполняют теперь звонкими песнями всю округу. Перед нашим домом оттаяли подснежники, и так приятно видеть их свежий цвет!
В лесу сейчас сыро и влажно, везде проталины на черной отогревающейся земле. Там весна запаздывает, но скоро теплое солнышко растопит снега и зажжет растительный огонь. Заиграют деревья буйством красок, оденутся в зеленое.
Я люблю весну - это самое красивое и милое время года.
Детские годы он провел в помещичьей усадьбе.Окончил царкосельский лицей.Узнал, что бедствие это крепостное право.
Герой стал самостоятельным и ответственным.