Багато людей називають себе патріотами своєї держави. Але справа в тому, що вони "називають", та нічого не роблять. Щоб вважати себе громадянином, потрібно брати активну участь у розвитку своєї держави. Удосконалювати її традиції, зберігати звичаї. Не нищити природу, яка зачаровує серце.
Можливо, у мене не все виходить із вищесказаного. Але я стараюся. Саме тому можу назватися українцем.
Вітер – мінливий. Буває теплим і холодним, свіжим та порошним. То він сильний і безжальний, то лагідний та добрий. Він все змінює, переносить з місця на місце. Вітер ніколи не зупиняється. Він великий мандрівник. Завжди подорожує далекими далями. Він знає всі дороги,але навіть вони йому не потрібні. Він міг би розкрити всі загадки та секрети, передати найдивніші аромати. Але вітер до нас байдужий, тому назавжди збереже свої таємниці.
Проживає(мешкає) за адресою
прокинувся о сьомiй годинi
оселився в київському готелi
йти близько години(з годину)
моя поштова адреса
Я та мiй одноклассник вирiшили пiдогружались до к/р разом. Натрапивши на незнайоме запитання ми вирiшили дiзнались в iнтернетI. Не гаючи часу ми натрапили на сайт з к/р. ТодI ж ми домовились з сайту все не брати , лише частинами. На контрольнiй , якимось дивом роботи вийшли однаковими. Ми обидва отримали двiфеи.
1. Шкільне життя таке веселе. Були часи коли мої однокласники
замість того, щоб сумлінно працювати ловили гав. Щоб отримувати оцінки
вони деколи водили за ніс нашого вчителя. Коли ж він дізнавався про їхні
хитрості, то він задавав їм перцю з маком. Після цього йому доводилось
брати їх за барки, щоб почути від них хоч щось з того, що вивчають. Через
таких однокласників вчитель, розгнівавшись, на всіх дивився бісом і всі
випивали гірку чашу його гніву. За такими однокласниками він спостерігав
протягом шкільного року і мотав на вус все те, що бачив, і коли в кінці
навчального року вони були незадоволені своїми оцінками, то він казав їм:
«Що заробили – те й отримали. Потрібно було старанно працювати, щоб вас
були гарні оцінки».