Вася-главный герой повести,сын Пана Тыбурция,очень добоый и отзывчивый мальчик умеющий постоять за себя
Валёк- 9-ти летний мальчик, очень худой как тростинка,волосы были тёмными кучерявыми,глаза чёрные.Одет он был в грязную рубашонку.
Маруся- 4 летняя девочка,со светлыми кудрявыми волосами.Всегда была очень грусной и мрачной,постоянно плакала.
Описала именно ребят,если нужно ещё их отцов,няню и т.п то напишите
Любовь – это неисчерпаемая тема для рассуждений, ей посвящали свои романы писатели, поэты писали стихи, о ней воспевалось в песнях. Кажется, что это будет продолжаться вечно, так как любовь возбуждает в человеке ощущение счастья, окрыления, для него рушатся все преграды, он находит выход из любой ситуации. Не следует путать два столь похожих, но все же разных чувства, как влюбленность и любовь.
Итак, любовь – это несомненно сильнейшее чувство, но чем больше сила, тем сложнее управлять ее, держать в узде. Любовь может соединять сердца, приносить счастье, показывать истину, Но она может и разрушать, уничтожать и убивать. Троя пала из-за страстной и бурной любви. В связи со всем эти, отвечая на вопрос: “Всегда ли приносит любовь счастье?”, можно смело ответить, что не всегда. Любовь нужно беречь, но не следует позволять ей затмевать разум, пусть она будет в сердце.
Моя бабуся — навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.
Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі — дзеркало людської душі. І це справді так!
Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це — тема іншого твору.
Очі моєї бабусі незвичайні. Що в них особливого? Вони невеликі, блакитні. Незвичайність їх полягає у тому, що вони молоді. Вони запально блищать, коли бабуся весела. І блиск їхній не тьмяніє, коли вона сумує. Отже, душа у бабусі молода. А це характерно не для кожної людини. Наприклад, моя сусідка, мабуть, бабусина ровесниця, дивиться похмуро і недоброзичливо. Очі в неї вицвілі, колір їхній визначити неможливо. Так само вицвіла і її душа. А шкода! Я вважаю, що кожна людина повинна намагатися якнайдовше залишатися молодою. Якщо це неможливо фізично, то залишатися молодим душею — людині під силу. Старіння — це вмирання, а життя — Божий дар, який треба вміти цінувати та радіти йому.
Усе це потребує піклування та догляду. Моя бабуся дуже працелюбна. Я хочу підкреслити ще одну деталь у її зовнішності. Руки. Вони постаріли і вкрилися зморшками від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі. Ними бабуся не тільки всіх нагодує. Вона й шкарпетки вовняні зв'яже, і в хаті поприбирає, і тварин своїх приголубить.
Мені дуже подобається ім'я моєї бабусі — (ім;я бабусі) Як усе-таки дивовижно личать людям їхні імена!
Данная пословица означает, что каждый человек должен быть храбрым не только действиями, но и своими мыслями и задумками.
Также можно сказать и о том, что храбрым можно назвать того или иного человека, который прежде всего думает и мыслит, прежде чем совершить какой-то поступок.
По сердцу же точно также, задумки идут не только от своего же ума, но и от сердца, от желания чего-то достичь.
