1. Затихали пташки і небо ставало темнішим, коли сонце сідало.
2. Ти потрібний там, де народився, і пригодишся там, де знаєш справу.
3. Біжать степом бізони, які втекли і заповідника, а за ними біжать люди.
4. І посміхався він щиро, і писав на папері, що завжди вона буде для нього відрадою і надією.
Вузький провулок, гарячий суп, хлібний дух, на ланах зелених, стежками споришевеми, з джерел прозорих, житній хліб, гірський водоспад, Дніпр широкий
Вона( хто?) (займен.) стала добріша й ласкавіша.
Я( хто?)(займен.) люблю веселий ранок холоднючої зими.
Дав слово-виконай його(кого?)(займен.)
Йдучи з батьком додому, син тримав тата за руку, і батько розповідав сину, що захоплювався давним-давно гончарством.
Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.
Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості.
Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії піднімалося багатьма культурними діячами нашої країни. Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії - це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність.
